Презентації

Тема: Національно-визвольна війна українського народу

під проводом Богдана Хмельницького

(1648-1657 рр.)

Урок-кінофестиваль

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів із теми, поглибити, розширити,     конкретизувати     знання     про     діяльність     Богдана Хмельницького.

Розвивати пізнавальну активність учнів, продовжувати формувати вміння й навички працювати з документами та історичними джерелами.

Виховувати почуття національної гордості за свій народ, за його героїчне минуле.

Тип уроку: закріплення засвоєних знань.

Форма уроку: урок-кінофестиваль.

Хід уроку

1.     Презентація фільмів "режисерів".

2.     Виступи "кінокритиків".

3.     Бесіда представників "преси" із "учасниками".

4.     Підсумок уроку.

5.     Домашнє завдання.

Вступне слово вчителя.

      Сьогодні ми підсумуємо історичний матеріал із теми "Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького у 1648-1657 рр.".

Урок проходитиме у формі кінофестивалю. Клас поділений на 3 групи. Усі мають відповідно свої завдання.

Наші "режисери" працювали над своїми кінострічками. Слово для презентації надаємо їм.

1.Презентація фільмів "режисерів"

                 

   Фільм 1 Богдан Хмельницький: дитинство, юність, зрілість

       Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 року у сім'ї чигиринського підстарости Михайла Хмельницького, який мав у власності невеликий хутір Суботів, а мати Богдана Хмельницького була козачкою з Переяслава. Відомою є церква, яку збудував Богдан Хмельницький у Суботові.

Початкову освіту здобув у Суботові у місцевого священика. Потім учився у Чигирині, а згодом батько віддав його на навчання у  єзуїтський колегіум до Львова, де він вивчав граматику, риторику, математику, українську, латинську, польську та інші зарубіжні мови.

Перед вами будівля Єзуїтського костелу у Львові, де навчався Богдан Хмельницький. На костелі поміщено меморіальну дошку в знак пам'яті про Богдана Хмельницького.

Хмельницький був сучасником багатьох селянських та козацьких повстань. Він бачив ту буденну несправедливість, злиденність, знущання та горе, у якому знаходився поневолений український народ.

Після навчання у Львові Хмельницький вступив у чигиринську козацьку сотню, якою командував його батько. Разом з батьком брав участь у багатьох військових походах на Кафі, Акерман, Стамбул, Синоп.

Часто козаки на легких козацьких чайках запливали у пониззя Дніпра, у Чорне море звідки атакували турецьких та татарських завойовників українських земель.

Перед вами козацька чайка, у якій молодий Богдан Хмельницький разом із козаками пливуть по Дніпру. Подорожі козаків були довготривалими і нерідко приходилося ночувати далеко від дому, навіть на воді, як це показано у фільмі.

Але в 1620 р. в битві під Цецорою козаки зазнали великої поразки від турків. Тоді ж загинув батько Богдана Хмельницького, а Богдан із багатьма козаками потрапив у неволю. Удома на Богдана Хмельницького чекала дружина та діти (сини Тиміш та Юрась, дочка Розанда).

За час відсутності Богдана Хмельницького на його родинний хутір став здійснювати набіги польський шляхтич Чаплинський, який претендував на родовий маєток Хмельницьких і навіть роздобув грамоту короля на його власність.

З турецької неволі Богдана Хмельницького викупили запорозькі козаки. Повернувшись додому Хмельницький став шукати у польського короля захисту від погромів Чаплинського. Однак це виявилося марним. Тоді Хмельницький став підбурювати козацьку старшину до повстання, за що і був арештований.

Втеча з в'язниці та пошук порятунку від сваволі у грудні 1647 р. привела Хмельницького на Запорізьку Січ, де його обрали гетьманом. На початку квітня 1648 року Богдан Хмельницький оголошує війну польській шляхті, що стає початком Національно-визвольної війни українського народу.

Фільм 2 Національно-визвольна боротьба 1648-1649 рр.

      20 січня 1648 р. Богдан Хмельницький вирішив захопити Січ, на якій знаходилися реєстрові козаки, однак захоплення виявилося невдалим. Тоді 24 січня того ж року Хмельницький захоплює човни та провіант і вже наступного дня оволодів Микитинською Січчю. За відвагу, розум, мужність та справедливість козаки обрали Богдана Хмельницького своїм гетьманом.

      Отримавши гетьманську булаву, Богдан Хмельницький став на захист не тільки найбідніших козацьких верств, але й усього українського народу. В той час Січ жила своїми законами, за якими мала б підкорятись волі польського короля. Із Запорізької Січі було прогнано найбільш ненависних реєстрових козаків та поляків, оголошено набір війська, яке швидко зросло.

Хмельницький добре розумів, те, що протистояти великій польській армії буде дуже важко і йому потрібен союзник. Допомогу погодився надати кримський хан Іслам Гірей. На Січ було вислано військо перекопського мурзи Тугай Бея.

Польський король вирішив розправитись із Хмельницьким і з Польщі відправив військо на придушення повстання козаків.

22 квітня 1648 р., щоб уникнути руйнування та знищення Січі Богдан Хмельницький з військом вийшов назустріч армії польського короля. На початку травня на побережжі річки Жовті води відбулася перша битва Хмельницького з поляками, яка поклала початок національно-визвольній війні українського народу. Бій тривав 5-6 травня 1648 р. і закінчився повною перемогою козаків.

Незабаром нову перемогу козаки отримали під Корсунем, де де розбили 20 тисячну армію великого коронного гетьмана Миколи Потоцького.

До кінця липня 1648 року було визволено Лівобережну Україну, а до кінця серпня - Брацлавське, Київське та Подільське воєводства Правобережної України.

11-13 вересня 1648 р. Максим Кривоніс отримав перемогу над 90 тисячною польською армією під Пилявцями, а 26 вересня того ж року розпочалася облога Львова. 5 жовтня 1648 р. Кривоніс захопив Високий замок. Львів був добре укріпленим містом. Отримавши викуп від городян Кривоніс із військом направився у Замостя. Наступ зимових холодів, хворіб (Кривоніс тоді помер від епідемії чуми) та пропозиції нового польського короля Яна Казимира II прискорили підписання Переяславського перемир'я.

На початок листопада майже усі українські землі були визволені від польського панування. Однак весною 1649 р. поляки порушили умови перемир'я. Знову розпочалися військові сутички на Волині, Поділлі. Найбільшою серед них виявилася Збаразько-Зборівська війська компанія, яка тривала від 30 червня до 6 серпня 1649 р. на території сучасної Тернопільської області. Але кримський хан врятував польське військо від повного розгрому. Він боявся посилення Хмельницького. 8 серпня 1649 р. було підписано Зборівський мирний договір, який став важливим етапом на шляху розвитку української державності.

          Фільм 3. Утворення козацької держави.

        Творцем Козацької держави вважається Богдан Хмельницький. До наших днів дійшло чимало історичних документів про державу Хмельницького. Наприклад, "Універсал Богдана Хмельницького".

Козацька держава бере свій початок від Запорізької Січі, яка жила за нормами військово-адміністративного устрою і тому вона отримала назву "Військо Запорізьке"

Було створено законодавчу, виконавчу, судову, фінансову, військову, адміністративну та іншу владу.

Територіально держава Хмельницького поширилася на звільнених від поляків землях України. Так відповідно до умов Зборівського миру 1649 року Козацька держава займала землі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств і могла утримувати 40 тисяч реєстрових козаків. Існував військо-територіальний поділ. Було введено полково-сотенний поділ. На території київського Чернігівського та Брацлавського воєводств було організовано 16 полків. На Правобережній Україні - 9 полків, а на Лівобережній - 7. Центром полку обиралося одне із міст, яке давало назву полку. Наприклад, Переяславський полк, Корсунський полк, Брацлавський полк та ін. Кожен полк очолював полковник. Його могли обирати на полковій раді або його міг призначити гетьман. Столицею держави стало місто Чигирин.

Важливою ознакою державності був герб, на якому було зображено озброєного запорізького козака.

Найвищим законодавчим органом стала Генеральна Рада, яку представляла загальна рада всього війська.

Вища виконавча та судова влада належала гетьману. Гетьман був головнокомандувачем збройних сил.

Гетьману підпорядковувався Центральний уряд (Генеральний писар, генеральний суддя, генеральний обозний, генеральний підскарбій, гетьманські ад'ютанти та наказний гетьман). У державі Хмельницького привертає увагу фінансова система. У грошовому обігу знаходилися польські шеляги, російські та турецькі грошові знаки. З 1649 року карбувалася власна монета, яку називали "чех".

        Ознаками влади Гетьмана були клейноди ( з німецької - дорогоцінність). До клейнодів належали знамена, печатки, булави, бунчуки, пірначі та ін. Козаки часто використовували: литаври, барабани, труби та ін.

Для захисту Держави було створено українську-козацьку армію. На озброєнні козаків була різноманітна колюча, рубаюча, ударна та вогнепальна зброя. Шаблі, кинджали, пістолі; Списи; Гармати; Порохівниці.

Прошу звернути увагу як козаки носили та використовували зброю.(фільм)

Таким чином на політичній карті Європи у середині XVII століття появилася нова, сильна та велика держава, яку створив Богдан Хмельницький.

  

          Фільм 4 Українська козацька держава у 1650 -1657 рр.

Після Зборівського миру бойові дії на українських землях на короткий період припинилися. У пошуках надійного союзника ще в 1648 р. Хмельницький звернувся з листом до російського царя. Однак Польща готувалася до нових боїв і наприкінці 1650 року Польський сейм схвалив план наступу на Козацьку державу. Уночі 10 лютого 1651 року польська армія на Волині перейшла державний кордон через річку Случ, розбила українську заставу та захопила містечко Красне.

        Далі з боями поляки дійшли до Вінниці, але великих успіхів не здобули. Польський король вирішив дати Б.Хмельницькому генеральну битву. Польський король зібрав 150 тисячну армію. Армія Хмельницького налічувала 100 тисяч чоловік. Хмельницький звернувся за допомогою до кримського хана Іслам Гірея, який надав близько 100 тисяч чоловік.

        Битва під Берестечком тривала з 18 до 30 червня 1651 року в межиріччі річок Стир та Пляшівка. У розпалі битви 20 червня 1651 року, Іслам Гірей, який не не хотів поразки польського короля покинув місце бою. Хмельницький, кинувся в погоню за ханом, але хан ув'язнив його.

Українське військо, яке залишилося без гетьмана зазнало поразки. Це була велика поразка для України, яку закріпив мир 18 вересня 1651 р., укладений у Білій церкві (Білоцерківський мир). За умовами миру Козацька держава обмежувалася лише одним (Київським) воєводством. Державі дозволялося мати лише 20 тисяч реєстрових козаків.

Тоді, крім поразки під Берестечком козацька армія Хмельницького зазнала поразки від армії литовського князя Януша Радзивілла, якому вдалося захопити та пограбувати Київ. Але у 1651 році козаки завдали удару литовській флотилії на Дніпрі. У 1652 році 22-23 травня отримано перемогу під Батогом.

Унаслідок молдавських походів 1652-1653 рр. Хмельницький добився відновлення влади молдавського господаря Василя Лупула (союзник Хмельницького), але в битві під Сучавою у 1653 р. загинув син Хмельницького Тиміш. Восени 1653 р. козаки отримали велику перемогу під Жванцем.

Перемоги козаків сприяли тому, що наприкінці 1653 р. російський цар Олексій направив Хмельницькому ухвалу Земського собору про прийняття прохання Хмельницького. Саме ця ухвала лягла в основу майбутнього російсько-українського військово-політичного договору.

8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася військова рада, після якої Б.Хмельницький та старшина склала присягу на вірність російському цареві.

       У 1654-1655 рр. спільно брали участь у боях проти польсько-татарських загарбників. Варто відзначити Охматівську битву у січні 1655 р., битву під Городком 19 вересня 1655 р., битву біля містечка Озерна 12 листопада того ж року.

        Однак, у 1656 р. Росія поступово відходить від участі у бойових діях проти поляків. А 24 жовтня 1656 р. без погодження із Хмельницьким російський цар із Польщею у Вільно підписав Віленське перемир'я. І Хмельницький знову залишився без союзника. Спроби укладення військових договорів із Швецією, Трансільванією та іншими державами не принесли успіхів і 27   липня 1657 року у Чигирині

       Б.Хмельницький помер. Він залишив свою державу у складному становищі, яке є відомим в історії як Руїна.


2.Виступи кінокритиків.

Рецензія на фільм перший.

        У фільмі про дитинство, юність та зрілість Богдана Хмельницького можна виділити багато позитивних сторін. Перш зав усе, фільм дає наочне сприйняття духу того часу, особливостей розвитку українських земель і, звичайно, передумов тих буремних подій, які увійшли в історію під назвою Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.
       Варто відзначити, що наш Львів історично є тісно пов'язаний з Богданом Хмельницьким. Перш за все, у Львові Богдан Хмельницький у єзуїтському колегіумі здобував освіту. Зараз споруда єзуїтського костелу знаходиться в центрі Львова. І у фільмі це було відзначено.

      Щодо критичних зауважень, то в мене є зауваження відносно дітей Хмельницького. В одному з епізодів показано на знімку Розанду і Тимоша Хмельницьких. Мушу уточнити, що Розанда - це невістка Богдана Хмельницького, а до того - це дочка молдавського господаря Василя Лупула з яким Богдан Хмельницький мав добросусідські стосунки.

 Звичайно карти дають певну просторову уяву про далекі морські військові мандрівки козаків у Кафу, Синоп, Стамбул та інші турецькі та татарські міста-фортеці. Особисто мені з фільму подобався епізод про подорож козаків по Дніпру і не тільки тому, що у нас немає такої великої ріки, але й тому, що фільм значно збагачує уяву про козацьку мужність та відвагу.

Рецензія на фільм другий

Фільм, що присвячений національно-визвольній війні українського народу 1648-1649 рр. досить добре розкриває загальну уяву про Запорізьку січ та про січове козацьке військо.

Мені подобався сам процес скликання козацької ради, добре запам'яталися величезні козацькі барабани, дерев'яні будівлі, огорожа з частоколу, напружена боротьба.

У фільмі добре показано епізоди найбільших битв 1648-1649 рр.,(Жовті води, Корсунь, Пилявці, Зборів) прокоментовано їх наслідки для формування української державності.

Звичайно, жоден автор не в силі пером описати, те, що можна побачити на екрані. І тому епізоди героїчних битв козаків у фільмі справляють надзвичайно велике враження.

З фільму можна дізнатися про озброєння воюючих сторін, про вишукані захисні обладунки польських магнатів, про примітивне озброєння багатьох козаків та багато іншого.

Перемоги козацького війська сприяли створенню Козацької держави.

У фільмі добре показана роль Богдана Хмельницького як народного ватажка.

Із розповіді видно і негативну роль союзника Богдана Хмельницького ­кримського хана Іслам-Гірея, який у союзі із Хмельницьким завше шукав вигідну для себе позицію і тому часто ставав зрадником.

В загальному фільм викликає інтерес до нашої історії та заслуговує на значну увагу.

Рецензія на фільм 3

Створення Козацької держави під назвою “Військо Запорізьке” стало найбільшою заслугою гетьмана Богдана Хмельницького. Вперше за кілька століть після загибелі Галицько-Волинського князівства українці в важкій боротьбі з ворогами зуміли вибороти право на волю та існування української держави.

Увагу сучасника привертає специфіка  та особливості керівництва й устрою козацької держави, яка відповідала військово-адміністративному принципу побудови. Хочу відмітити, що зазначена держава була творінням Богдана Хмельницького.

У фільмі правильно відзначено, що це була повноцінна козацько-селянська держава, яка мала всі необхідні ознаки та функції необхідні для державного творіння. Зокрема, було окреслено та узгоджено на основі Зборівського мирного договору територію (Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства), державний кордон з сусідніми країнами (перш за все, Московське царство та Річ Посполита), створено національне військо та погоджено його чисельність (20 тис. чол.), сформовано виконавчу, законодавчу та судову владу, визначено столицю (Чигирин), створено клейноди, карбувалася власна монета (чех), встановлювалися дипломатичні стосунки тощо.

В загальному хочу відмітити, що фільм дає багато нового уявного матеріалу про  життя та боротьбу українського народу за волю та незалежність, піднімає патріотичний дух за наше славне історичне минуле.

Рецензія на фільм 4

Особливе місце в історії Української козацької держави "Військо Запорізьке" займають 1650-1657 роки.

У той час держава мала чітко визначені території, столицю, створені органи законодавчої, виконавчої, судової влади і навіть армію, яка стояла на захисті завоювань.

Однак, польська шляхта не хотіла погодитися з втратою українських земель. І тому польський Сейм наприкінці 1650 року ухвалив новий план наступу на українські землі. Поляки першими у лютому 1651 року порушили умови Зборівського миру (1649 р.) і розпочали загарбання українських земель. Але, швидку перемогу отримати не вдалося.

Навіть величезна авантюра польського короля Яна II Казимира - битва під Берестечком не зуміла знищити Козацьку державу.

Молодій Українській державі потрібен був надійний союзник. У фільмі це добре зауважено, що Б.Хмельницький ще у 1648 р. звернувся з листом до російського царя Олексія Михайловича. Але російський цар не спішив із відповіддю. Напевно він чекав для себе найкращого часу, коли українські землі можна буде перебрати під свою владу.

І тому Богдан Хмельницький, незважаючи на підступність та зраду кримського хана Іслам Гірея знову й знову звертався до нього за допомогою.

Перемоги козацького війська під Батогом у 1652 р., під Жванцем 1653 р. не тільки сприяли визволенню українських земель, але й тому, що російський цар наприкінці 1653 р. дав відповідь на прохання Хмельницького.

"Березневі статті" 1654 року лише на короткий період відкрили надії на світле майбутнє.

Цар зрадив Хмельницького. Віленське перемир'я (1656 р.) Росії з Польщею знову наодинці залишило українську державу з ворогом.

У фільмі є багато повчального. Адже саме історія показала справжні наміри завойовників, бо "історія - це вчителька життя".

3.Бесіда представників "преси" з "учасниками" у формі дидактичної гри "Чи знаєте ви

1.  Чому війну називають Національно-визвольною?

2.  На які періоди поділяється Національно-визвольна війна
українського народу?

3.     Коли був підписаний Зборівський договір? Які його основні умови?

4.     Коли був підписаний Білоцерківський договір і його умови?

5.    Як називався договір між державою Хмельницького й Росією?

6.    Назвіть причини Національно-визвольної війни.

7.    Які рушійні сили Національно-визвольної війни?

8.    Чим подобається вам Богдан Хмельницький?

4.Підсумокуроку

Заключне слово учителя

Таким чином, Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. На звільненій від польських панів українських землях були створені українські органи влади. Устрій держави був сформований на зразок Запорізької Січі. До участі в розбудові держави було залучено широкі верстви суспільства: козаки, шляхта, міщани, духовенство.

5.Домашнє завдання.

Режисерам - написати творчу роботу на тему "Якою була б доля України, якби не помер у 1657 році Богдан Хмельницький?"

Кінокритикам - "Яким шляхом піде Україна після смерті Богдана Хмельницького?"

Учасникам кінофестивалю - скласти кросворди до теми.