Уроки з історії

НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА

УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст.

(використання ігор та ігрових елементів на уроках історії)

                                                               учитель історії  БЕРЕСТ Лідія Іванівна

                                                                    НВК “ЗНЗ  І – ІІ ступеня – ДНЗ”  c. Лани

Перемишлянського р-ну  Львівської обл.

ЗМІСТ

Конспект уроку

Передумови Національно-визвольної війни.

Богдан Хмельницький та його сподвижники……………………………………..…3

Конспект уроку

Початок Національно-визвольної війни………………………………..……………9

Конспект уроку

Розгортання національно-визвольної війни в 1649–1651 рр………………….……13

Конспект уроку

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652–1653 рр……………23

Конспект уроку

Утворення Української козацької держави – Гетьманщини……………………….29

Конспект уроку

Українська гетьманська держава в системі міжнародних

 відносин…………………………………………………………………....................37

Конспект уроку

Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст. (урок-кінофестиваль)……………………………….…………..44

Конспект уроку

Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст. (тематичне оцінювання).………………………………………..53

Висновки………………………………………………………………………………57

Конспект уроку на тему:

Передумови Національно-визвольної війни.

Богдан Хмельницький та його сподвижники.

Мета: дати уявлення про постать гетьмана Богдана Хмельницького, причини і сутність національно-визвольної війни українського народу проти польського панування; розвивати репродуктивні, хронологічні, просторові вміння, творчі здібності, формувати навички роботи з підручником, схемами, додатковою літературою, збагачувати слухове сприймання; виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карта “Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького (1648-1657)”, мультимедійний проектор, презентація, уривок з документального фільму “Богдан Хмельницький”, схеми, індивідуальні картки.

Основні поняття і терміни: Національно-визвольна війна, гетьман, хутір, шляхтич.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- застосовувати і пояснювати на прикладах термін “Національно-визвольна війна”;

- визначати причини та передумови Національно-визвольної війни;

- скласти історичний портрет Б.Хмельницького;

- називати імена сподвижників Б.Хмельницького;

- аналізувати та порівнювати історичні джерела, визначати причини історичних подій.

Епіграф:

Усі люди є вільними і рівними у своїй гідності і правах.

Конституція України, стаття 21

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Учитель, Протягніть одне одному руку, посміхніться і подаруйте увагу і гарний настрій. А я вам подарую знання.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Гра “Збери козака”

Вам пропоновано шолом; вуса; чуб-оселедець; кольчугу; рукавиці; шаровари; щит; шапку “мазницю”; шаблю; меч; пістоль.

Із запропонованих предметів слід обрати необхідні для спорядження козака.

Хронологічні задачі

1. Якщо до року підписання Кревської унії додати дату запровадження християнства на Русі, а потім відняти число 777, то ми отримаємо важливу історичну дату. Що це за дата?

2. Якщо від року, коли відбулася Хотинська війна, відняти дату виходу першого друкованого “Буквара”, то отримаємо важливу історичну дату. Що це за дата? Визначте століття, до якого відноситься той рік. Яка подія відбулась того року?

Відповіді:

1. 1385+988-777=1596 (дата підписання Берестейської церковної унії)

2. 1621-1574+1541=1588 (ІІІ Литовський статут); ХVI ст.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Незалежність… Це мрія наших предків про рівність між людьми, почуття гордості за свій народ і свою державу.

У першій половині XVII ст. майже усі заселені українським народом землі опинилися в складі Речі Посполитої, де вони зазнавали утисків. Волелюбний український народ неодноразово повставав, але усі ці виступи завжди жорстоко придушували. Ситуація суттєво змінилась, коли на чолі національної боротьби постав Б. Хмельницький, якому народ повірив беззастережно.

Проблемне питання.

Чи можна вважати Б. Хмельницького справжнім патріотом української землі?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота зі словником

Гетьман – керівник козаків.

Хутір – невелике селище, що виникло внаслідок переселення людей із сіл, козачих станиць тощо.

Шляхтич – дрібний землевласник у Польщі, що мав особливі права.

Магнат – великий землевласник у Польщі.

Рольова гра “Богдан Хмельницький”

У селі Суботові люди розповідають, що там колись жили самотні дід і баба . Дітей у них не було.

Одного разу чують вони, що в них коло ґанку плаче дитина. Вони вибігли швиденько і побачили немовля, загорнуте у ряднину. Лежить під хмелем, що оповив ґанок.

Дід і каже:

-Візьмімо собі цю дитину.

А баба собі:

-Візьмімо, це нам її Бог дав.

Пораділи дід і баба та й забрали дитину до хати.

-Як же ми назвемо хлопчика? — питає дід.

А баба й каже:

-Він нам Богом даний, то й назвімо його Богданом, а що знайшли його під хмелем, то хай ще зветься і Хмелем або Хмельниченком.

Так і виріс у них Богдан Хмельницький і став вправним козаком, а згодом і гетьманом України.

Розповідь учителя

Супроводжується демонстрацією уривків фільмів про Б. Хмельницького.

Учитель. Богдан Хмельницький народився  27 грудня 1595 року в сім'ї дрібного українського шляхтича Михайла на хуторі Суботів.

Освіту здобував спочатку у Київській братській школі, а потім у Львівському колегіумі. Добре володів польською, татарською, турецькою, російською мовами.

Після навчання Богдан вступає до Чигиринської козацької сотні і разом із батьком бере участь у військових походах. Під час битви під Цецорою 1620 року Богдан втрачає батька, а сам потрапляє у полон до турків. Через два роки друзі викупили його з неволі й Богдан повернув додому.

Робота з історичними джерелами

Користуючись історичними джерелами, складіть портрет Б. Хмельницького.

Учні опрацьовують історичні джерела, наведені у підручнику Власова В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. – К. : А.С.К., 2000. – С. 102.

Метод “Дерево пізнання”

На дошці учні прикріплюють стікери, де позначено риси характеру  Богдана Хмельницького.

Учитель. Кажуть, що усі війни й усі повстання у світі починаються або через жінок, або через гроші. Отож, коли Богдан Хмельницький повернувся з турецького полону додому до рідного Суботова, то дізнався, що за відсутності хазяїна на його хутір напав польський шляхтич Д. Чаплинський, пограбував садибу, забрав його дружину та жорстоко побив його сина Тимоша.

Розгніваний Б. Хмельницького спробував знайти захисту у короля, та ледь уникнув арешту. Тоді він вирушив на Січ, де у січні 1648 року загальна козацька рада обрала його гетьманом. Повстання, розпочате січовиками, було підтримане усіма верствами українців. Зараз нам належить з'ясувати, чим була зумовлена одностайна підтримка українців.

Робота з історичними джерелами в парах

1.Опрацювати історичні джерела, наведені у підручнику В. Власова. Історія України. 8 клас на с. 100, 105. Згрупувати історичні джерела, що свідчать про:

а) посилення національно-релігійного гніту на українських землях під владою Речі Посполитої;

б) обмеження прав козацтва;

в) погіршення становища селян та міщан.

2. Визначити причини та передумови Національно-визвольної війни.

3. Опрацювавши джерела, скласти таблицю.

Причини та передумови Національно-визвольної війни

Причини	Передумови
1. Загострення національно-релігійних утисків українського населення під владою Польщі. 2. Посилення соціально- eкономічного гніту селян, міщан, козаків. 3. Нехтування польською владою станових інтересів українського козацтва	1. Перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. 2. Засилля в Україні польських магнатів і шляхти. Початок формування української нації.

Учитель. Богдан Хмельницький зумів залучити до козацької армії талановитих полководців. Вони були вихідцями різних станів, проте всіх їх єднала відданість ідеям Національно-визвольної війни та особисто гетьману.

Презентації учнів

Учні виступають з презентаціями про М. Кривоноса та І. Богуна.

КАРТКА 1 (1 РІВЕНЬ)

Б	О	П	Г	Г	О	Г	Л	Ь	С
Ю	Г	Д	А	Н	У	Ж	І	Д	Ч
Г	Х	И	Ь	И	Ю	Ц	Щ	З	Я
Е	М	Е	Х	У	Т	І	Р	К	Ь
Т	Н	Л	Ц	Й	Г	С	Х	П	Г
Б	Р	Ь	Н	И	Ц	Ь	Щ	Н	Ш
М	А	Х	Н	Ц	Х	К	И	Й	У
А	Д	У	Т	І	Г	А	С	К	И
Н	Ш	Л	Я	Р	Н	М	Я	Ь	Р
Л	Щ	Я	А	Х	Т	А	Ю	І	Л

Знайдіть у шифровці слова, які використовувалися на уроці

                                                     КАРТКА 2 (II РІВЕНЬ)

Використовуючи запропоновані слова, складіть речення.

1. Прізвище, легендою, Хмельницький, від, рослини, хміль, назви, народною, за, походить.

2. Напав, Суботів, Чаплинський, шляхтич, на, польський, Данієль, хутір.

3. Обирають, грудні, 1647, Богдана, гетьманом, року, у, Хмельницького.

4. Національно-визвольну, народу, проти, українського, Хмельницький, війну, розпочинає, Богдан, поляків.

5. Вирішували, на, раді, питання, козацькій, найважливіші, козаки.

КАРТКА З (III РІВЕНЬ)

Розв'яжи кросворд і відшукай ключове слово.

1. Хутір, який належав Богдану Хмельницькому.

2. Місто, у якому було вбито батька Богдана Хмельницького.

3. Одна з останніх битв Національно-визвольної війни.

4. Збори козаків.

5. Польський шляхтич, який пограбував садибу Хмельницького, побив його сина і викрав його дружину.

6. Назва козацької держави.

Робота з текстом підручника

Опрацювавши текст підручника на с. 117, виконайте завдання.

1. Визначити розстановку сил перед початком Національно-визвольної війни.

2. Визначити рушійні сили і характер війни.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Див. картки 1-3. Відповіді:

І рівень. Богдан Хмельницький, гетьман, хутір, шляхта, магнат.

ІІ рівень:

1. За народною легендою, прізвище Хмельницького походить від назви рослини хміль.

2. На хутір Суботів напав польський шляхтич Даніель Чаплинський.

3. У грудні 1647 року Богдана Хмельницького обирають гетьманом.

4. Богдан Хмельницький розпочинає Національно-визвольну війну українського народу проти поляків.

5. Найважливіші питання козаки вирішували на козацькій раді.

ІІІ рівень

1. Суботів. 2. Цецора. 3. Батіг. 4. Рада. 5. Чаплинський. 6. Гетьманщина. Ключове слово: Богдан.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Обговорення проблемного питання, поставленого на початку уроку.

Прийом “Незакінчене речення”

Сьогодні на уроці я зрозумів…

Сьогодні на уроці я дізнався про …

Мене дуже зацікавило …

Прийом самооцінювання

Сьогодні я працював (ла) на повну силу/добре/не на повну силу/погано.

Я думаю, що мені можна поставити за урок … балів.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Опрацювати параграф 15 підручника.

2. Написати твір-мініатюру на тему “У чому я вбачаю велич постаті славетного Богдана”.

Конспект уроку на тему:

Початок Національно-визвольної війни

Мета: ознайомитися з перебігом додій Визвольної війни у 1648 р.; продовжити розвиток уміння учнів працювати з картою, атласом та історичними документами; сприяти розвитку історичного мислення; виховувати в учнів почуття національної гідності та самосвідомості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття: козацько-селянська війна, залога, соціальна боротьба, поспільство, покозачення, автономія, державна самостійність.

Дати:

1648 р. – битва під Жовтими Водами, Корсуньська битва, Пилявецька битва, облога Львова, облога Замостя, вступ української армії до Києва;

Історичні діячі: М. Кривоніс, М. Гладкий, І. Гиря, І. Ганжа, Іслам-Гірей, Ян Казимир.

Обладнання: В. Власов. Історія України. 8 клас; карта “Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.”; портрет Б. Хмельницького; атласи, контурні карти.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

- показувати напрямки найважливіших козацьких походів під час національно-визвольної війни, місця найголовніших битв;

- визначати хронологічну послідовність основних подій;

- давати характеристику основним подіям Національно-визвольної війни, пояснювати їх значення;

- удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Повідомлення теми та мети уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Дидактична гра “Чи знаєте ви …”

1).Причини Національно - визвольної війни.

2).Рушійні сили Національно-визвольної війни.

3).Основні етапи Національно-визвольної війни.

4).Чому Б. Хмельницький зумів підняти народ на Національно-визвольну війну?

5).Перші битви та їх наслідки.

6).Яким явищем була Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.?

Учитель. Таким чином, переможні Жовтоводська і Корсунська битви своїм наслідком значною мірою сприяли розгортанню визвольного руху по Україні.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1) Яких результатів очікуєте досягти на уроці?

2) Де використаєте ці знання?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Влітку 1648 р. національно-визвольна боротьба в Україні переросла в селянську війну, яка ставила на меті звільнення від панування іноземців. Не розрізняючи ні національної приналежності, ні віросповідання, селяни убивали своїх панів, громили їхні маєтки, захоплювали майно, орні землі й сільськогосподарські угіддя, що належали магнатам і шляхті.

На початку війни Б. Хмельницький і козацька старшина прагнули лише відновлення козацьких привілеїв, і тому намагалися вести переговори з поляками. Ті ж на поступки не пішли і почали збирати сили. Б. Хмельницький розіслав універсали, закликаючи до всенародної боротьби, узявся за організацію всенародного війська. На осінь 1648 р. він уже мав 70-80 тисяч військ регулярної, добре озброєної армії.

Робота з картою та атласом

1) Користуючись картою та атласом, укажіть, куди рушили повстанці після перемоги під Корсунем. (Під Білу Церкву)

2) Укажіть, чиї володіння були найбільшими на Лівобережній Україні. (Я. Вишневецького)

3) Про що свідчать розміри його володінь?

4) Простежте на карті атласа шлях втечі Я. Вишневецького.

Розглянемо події, що сталися в 1648 р. Пропоную вам вибрати питання, які вам цікаві.

Робота в малих групах

Об’єднатись у 3 групи.

Визначте ролі у групі (пам’ятка “Робота у малій групі”).

Завдання групам

1-а група. Пилявецька битва

1) Коли і як розпочалась?

2) Показати на карті розташування військ противників, розповісти про хід битви.

3) Якими були наслідки цієї битви?

2-а група. Вступ української армії до Києва

1) Вступ української армії до Києва.

2) Чому гетьмана порівнювали з Мойсеєм?

3) Положення програми побудови Української держави.

3-я група. Галицький рейд (облога Львова і Замостя)

1) Назвіть період галицького рейду.

2) Чому Б. Хмельницький повів війська на Західну Україну?

3) Якими були наслідки галицького рейду для подальшого розгортання Національно - визвольної війни?

Перевірка роботи груп.

Підсумкова бесіда

1) Чим завершився другий етап Національно-визвольної війни?

2) Коли і де був підписаний Зборівський мирний договір?

3) Назвіть основні положення цього документа.

4) Як ви вважаєте, чи міг Зборівський договір задовольнити українську сторону?

5) А польську?

6) Чи давав договір можливість будувати Українську державу?

Робота з картою та атласом

1) Знайдіть на карті атласа місця, де відбулися битви військ Б.Хмельницького.

2) Яке місто було столицею Української козацької держави?

Учитель. Під час воєнної кампанії 1648 р. Б. Хмельницький поставив питання про створення Української держави. Своє рішення він виголосив під час перебування в Києві. Була створена програма її побудови, основними положеннями якої були:

• досягнення національного звільнення українського народу збройним шляхом;

• розрив з Річчю Посполитою і проголошення державної незалежності України;

• створення української держави на етнічних територіях українського народу, а також з урахуванням історичних кордонів давньоруської держави на заході.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ УЧНІВ

Метод “Мозковий штурм”

1) Назвіть містечко, поблизу якого у вересні 1648 р. відбулася битва між козацьким та польським військом.

2) Назвіть командувачів польською армією в битві під Пилявцями.

3) Назвіть час, коли відбувся Галицький похід?

4) Де загинув М. Кривоніс?

5) Де було виголошено програму створення Української держави?

6) Назвіть основні умови Зборівського договору.

Дидактична гра “Правда – неправда”.

Дайте ствердну або заперечну відповідь на такі висловлювання.

1) Пилявецька битва завершилась перемогою повстанців.

2) Національно-визвольна війна переросла у селянську війну.

3)Польське військо у Пилявецькій битві налічувало 100 тис. чол.

4) Козацьке військо штурмом за. хопило Львів.

5) Б. Хмельницького порівнювали з Мойсеєм.

6) Українське військо не пішло на Варшаву.

7) У Корсуньській битві перемогли козаки.

VII.   ПІДСУМОК УРОКУ

Учитель. Події 1648 року мали характер національно-визвольної, антифеодальної революції, що охопила всі соціальні верстви населення. Підсумки першого року боротьби давали можливість почати будівництво Української держави.

Рефлексія

1) Чи досягли ми очікуваних результатів?

2) Чи реалізували поставлену мету?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 16 підручника.

2. Позначити на контурній карті:

а) місця, де відбулися битви під Пилявцями та Жовтими Водами;

б) м. Львів, Корсунь, Чигирин.

3. Заповнити таблицю “Найважливіші події Національно-визвольної війни у 1648 p.”.

Дата	Подія	Зміст події	Результат

4. Окремим учням класу підготувати повідомлення про сподвижників Богдана Хмельницького (І. Богуна, М. Кривоноса, Ф. Джалалія тощо).

Конспект уроку на тему:

Розгортання національно-визвольної війни в 1649–1651 рр.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649 – 1651рр. ; сприяти розвитку патріотичних почуттів учнів.

Тип уроку: комбінований.

Метод: використання рольових ігор.

Обладнання: карта “Військові походи Б.Хмельницького”, експонати: репродукція замку XVI—XVII ст., козацькі люльки, тематичний стенд, фрагменти запису “Запорозького маршу”.

ХІД РОБОТИ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА УРОКУ.

Перевіряється заповнення учнями таблиці “Найважливіші події Національно-визвольної війни у 1648 p.” Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Рольова гра.

 (Уході рольової гри, в якій зустрічаються учні класу та козак XVII ст.)

Звучить фрагмент “Запорозького маршу”. Один з учнів зачитує вірш “Там, де гриміла рать Богдана”. У козацькому одязі на порозі класу, де за круглим столом сидять учні, з'являється козак XVII ст.

Козак. Ох, і довго же я йшов. Шлях із Січі не з легких. А куди це я потрапив?

Йому відповідає козак XX ст., одягнений по-сучасному.

Хлопець. У XX ст., дядечку. Одразу видно, що ви з XVII ст. Зараз же ніхто так не вдягається. От і люлька У вас така, як у нашому музеї, ось Дивіться (показує).

Козак. Бачу, бачу. І чого б це мені свого одягу та ще й соромитися! Я у ньому з Хмелем ляхів бив!

Хлопець. Оце так штука! А ми тут Про перші перемоги козаків саме й говоримо.

Козак. Цікаво, дуже цікаво. Я оце весь час думаю, чи пам'ятають про нас нащадки, чи, бува, не забули? От і завітав до вас.

Хлопець. Ну, що ви, як можна забути?! Ось зараз мої однокласники про все вам розкажуть, ще й покажуть дещо.

Козак (сідає). Тоді, для початку, скажіть, чого досяг Богдан Хмельницький, розпочавши війну.

Хлопець називає учнів, які відповідають.

Козак (бере підручник, відкриває на сторінці, де розмішений фрагмент літопису С. Величка). Ти диви, і літописи вивчають. Розкажіть, що у ньому написано про Жовтоводську битву.

Відповідь учнів.

Козак. Яка у вас карта гарна. І се про нас! Тож, будьте такі ласкаві, та покажіть на ній, де проходили подальші воєнні походи Б. Хмельницького.

Учні працюють з картою.

Козак. А от, скажімо, були у гетьмана білоцерківські турботи. Про них ви знаєте? (Заслухавши відповідь, продовжує) Був у мене побратим. Життя за нього віддав би. Шкода, загинув. Чи не чули ви чого про М. Кривоноса, галицький рейд?

Відповіді учнів.

Козак. 1648 рік. Давненько це було. Але який тріумф! Та ми не зважали й готувалися до війни надалі. Ще один головний полковник загинув, Кричевський. Що ви про це знаєте? (Відповіді учнів)

Козак аналізує відповідь учнів, які демонструють свої малюнки зброї, символів козаків, що вони їх виконали вдома заздалегідь.

Козак. Славні козачата на Україні зростають. Он скільки експонатів зібрали в кімнаті музею. Розкажіть же мені про них (ознайомлення з експонатом). А тепер настав час усім подякувати та рушити в дорогу. Бачу, знання ваші міцні. Я тут в інші школи зазирну, а ваша вчителька усім вам нехай поставить ті оцінки, які ви заслужили.

Знову звучить марш запорозьких козаків.

Учитель оцінює учнів, повторно оголошує тему, мету, основні завдання уроку.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання.

1). Як Змінився економічний та політичний лад України у 1648 р.?

2). Що являє собою гетьманське правління?

3). Як вирішувалось земельне питання?

4). Хто мав можливість переходу у козацькій стан?

5).  Як змінився склад козацького війська?

6) . Які зміни, на вашу думку, сталися у поведінці Б. Хмельницького?

Учитель робить підсумок про те, що гетьман у лютому 1649 р. відверто заявив послам польського короля, що визволить зі шляхетської неволі весь український народ й об’єднає українські землі в одну незалежну державу. Проте реалізація цих планів ускладнювалась через зовнішні й внутрішні обставини. Польський уряд доклав усіх зусиль, щоб продовжити війну і знов заволодіти українськими землями. Татари насторожено сприймали зростання могутності козацької держави і намагалися зупинити цей процес. До того ж внутрішні сили України ще не були сконсолідовані: виникали суперечності між селянами з одного боку і козацькою старшиною та шляхтою — з іншого. Все це спонукало Богдана Хмельницького до обережної й поміркованої політики.

Робота з підручником

За текстом підручника учні знайомляться з питанням про облогу міста Збараж і дають відповіді на запитання (доцільно продемонструвати учням репродукцію “Запорозький герць”)

1)  Яким був стан армії Б. Хмельницького на той момент?

2)  Де та як загинули Богун та Морозенко?

3)  Як Б. Хмельницький зумів дезінформувати короля?

Творче завдання

У фільмі Є. Гофмана “Вогнем і мечем” показана облога фортеці м. Збаража. На основі знань з розповідей учителя та тексту підручника від імені козака –  учасника облоги складіть свою версію подій. Чи збігаються вони із змістом показаного у фільмі? Можна використати матеріали, вміщені в книзі “Коротка історія Зборова” І.Крип’якевича. Учням пропонується роздавальний матеріал за схемою битви, запис подій на основі відомостей Миколи Аркаса.

Рольова гра.

Ведучий. Літо того року було дуже дощове. На дорогах стояла велика багнюка, річки порозливалися. Тумани не давали ніяк польським роз'їздам завчасно побачити козаків. Вони були певні, що Хмельницький з військом ще далеко, то й не дуже стереглися. А Хмельницький був уже тут. Він сам виліз на дерево і стежив на власні очі за поляками. Як тільки половина польського війська перейшла р. Стрипу і сіла спочити та пообідати, у Зборові задзвонили усі дзвони (чути дзвони). Як з-під землі виросли перед переляканими поляками козаки, між ними й татарами почалася страшенна різанина. Кров річками текла по рівчаках. Гармати, вози з усяким добром, багато зброї дісталося козакам. Ледве надвечір король із половиною війська утік на той бік річки й отаборився там на ніч.

Перелякані сиділи поляки, дожидаючи на ранок смерті, бо допомоги було чекати нізвідки. А тут ще військом пішла поголоска, що пани і король хочуть тікати. Як почув король, яка буча зчинилася у таборі, звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, вигукуючи: “Ось я, король ваш. Не тікайте діти мої, не кидайте мене”.

Ведучий. Сльози капали з очей короля.

Жовніри. Не втечемо, бо ми тепер певні, що король не покине нас.

Король. Рятуйте мене і вітчизну!

Ведучий. Тим часом до хана послали послів, щоб умовити його відступити. Але як зійшло сонце, поляки побачили, що хан не послухався їх. Знову почалось люте побоїще. Уже козаки ускочили у табір, розвіяли королівську варту і готові були схопити короля...

Учитель пропонує учням продовжити розповідь про кінець битви.

Робота з картою

Аналіз умов Зборівської угоди відбувається за допомогою карти. Учні записують у зошитах умови Зборівського миру. Ілюструється репродукція. “Богдан Хмельницький після Зборівської битви”.

Закріплення

Учитель. Від імені Б. Хмельницького розповісти про мир і дати оцінку Зборівського договору.

Учням пропонується книга П’єра Шевальє “Історія війни козаків проти Польщі”, де розміщений документ і завдання.

Запитання

1) Які вимоги висунув Б. Хмельницький?

2) Як ви оцінюєте позицію татар?

     Учитель. Облога Збаража була знята. Татари, повертаючись додому, грабували все, що могли, і погнали в Крим у великий ясир –  кілька десятків тисяч: забрали в неволю жінок, дівчат, молодиць.

Рольова гра.

Звучить барабан. З’являються двоє турків і звертаються до старшого управителя містечка.

1-й турок. Мій правитель від вас ясир вимагає. Ось послання вам передати (подає).

Управитель (читає) Зачіпати вас не буду.

Дайте лиш ясир, найкращу дівчину.

Один день вам. Він великий.

Думайте, гадайте.

Завтра сонце лише блисне, ясир присилайте.

Двоє жителів

Що робити? Як тут бути?

Всі загинемо, схоже?

Та в данину віддавати дівчину негоже.

Дівчина Мирослава

За вас, люди українські, помолюсь тихенько,

Та у табір я до хана поспішу хутенько.

Для вас, своїх рідних, буду Берегиня.

Лиш Максим, мій наречений,

у бою б не згинув.

Управитель

Не підеш ти й не поїдеш.

Бусурмани нехай знають,

що за бранку тебе мати

Тож не до чекають.

Вирішиться доля завтра – жити чи в могилі.

Тож поміряємося, люди,

З ворогами в силі.

Жителі

Нехай знає ворог лютий,що ми не здамося,

Що за нашу рідну землю до згину б’ємося.

І до нас не так-то легко татарам дістатись.

У місцевому болоті мусять покупатись,

Мусять лиха скуштувати, запити смолою

І під мурами міцними ляжуть головою.

Управитель. Хіба ж не козаки ми?

 Три роки як Кунцевич

вже у запорожцях.

 Покажемо ж, браття,

що козацького роду (виходять).

З’являється Мирослава.

Максим, її наречений, переодягнений у татарина.

Мирослава.

Ах, ти ж бусурманин проклятий!

Максим

Не татарин я, а Максим твій навіки, кохана.

Я у таборі ворожім вбив сьогодні хана.

Мирослава.

Постривай-но, тут є ще хтось.

Сховаємось швидко.

Заявляються два татарини.

1-й татарин

Аллах його знає, як воно буває.

 Ледь утік оце з-під замку,

Хай він пропадає.

2-й татарин .

 Ще й донині бачу:

Лізуть воїни в болото,

Кричать, ревуть, плачуть.

У Зборові замок взяти понад усе хочуть.

Ранком крик такий зчинився!

Лемент і прокльони!

 У болоті, наче камінь, яничари тонуть.

1-й татарин

Еге ж. Решта стріли смертоносні

На башти пускає, скаче й лізе на драбину,

 Мури розбиває.

2-й татарин

А з бійниць всіх нас полили

чорною смолою.

1-й татарин

Скільки наших в страшних муках

 впали під стіною!

2-й татарин

По всім таборі тривогу аж тоді підняли,

Коли мертвого вже хана в наметі застали.

1-й татарин

Перед смертю хан велів нам

пустити курку

Ось із цього курдюка.

 Як піде вона у Зборів –

добра то ознака,

А як вернеться,

то й нам зразу ж слід вертати,

 Бо будемо не вітчизну,

а могилу мати (пускає курку).

2-й татарин.

 О, Аллах! Вона вертає.

1-й татарин

Отаке воно буває.

2-й татарин

Швидко в табір утікає.

1-й татарин

Україну ми лишаєм.

 (Йдуть)

Заходять Мирослава і Максим.

Мирослава

Слава Богу, відступають.

Максим

Люди добрі! Всі радіймо, всі співаймо:

Грай, музико, грай.

Мирослава

Славні наші українці! Славний рідний край!

Робота в групах.

1-а група працює над питанням про Берестецьку битву.

Документ. М. Аркас про Берестецьку битву

“...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало вій­сько у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині. Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зра­да хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе зля­кавшись їх одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельниць­кий умовляв його, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в неволю. Остав­шись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали стріляти з гармат. Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків. Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике вій­сько польське. ...Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утeкла і покинула військо на заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб держалися поряд­ку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі тисячами, давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки, побачивши се, уда­рили на табор. Багато тоді народу побито. “Мабуть, не було такого, що не вбив би козака”, — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бой­овище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами збігалися справляти свій кровавий бенкет”. (Козацькі ва­тажки та гетьмани України. – Львів, 1991. –  С. 67–68).

Документ. П’єр Шевальє про Берестецьку битву. “В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих... Нарешті, повністю ото­чені, вони майже всі загинули один за одним... Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій по­рох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма куля­ми, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське вій­сько і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка”. (Вла­сов В. Історія України: Навчальний посібник.  –  К.: А.С.К., 2000.  –  С. 128)

Завдання

1.  Використовуючи документи та ілюстрації, опишіть Берестецьку битву і вкажіть її результати.

2.  Які факти свідчать про хоробрість повстанців у даній битві?

3.  Чи згодні ви з твердженням: “У Берестецькій битві не було пере­можця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків”? Свою відповідь аргументуйте.

2-а група опрацьовує питання про Білоцерківський договір.

Документ. М. Аркас про Білоцерківський договір.

“Як постягалися полки українські, куди їм було визначено, і як поба­чив Хмельницький, що їх було дуже не багато та що полковники і стар­шина вже не такі слухняні, як було колись; що власть його хиталася; що на татар надії не було, а до того як почув він, що гетьман литовський Радзивілл хоче сполучити військо своє з військом коронного гетьмана Потоцького і разом напасти на Україну, — то через все те Хмельницький залишив думку про війну та надумав краще уложити згоду. Згода ся ста­лася у Білій Церкві у вересні 1651 р. на важких для України умовинах”. (Козацькі ватажки та гетьмани України. –  Львів, 1991.  –  С. 68–69)

Умови Білоцерківського мирного договору

•  Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч;

•  територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною;

•  на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і повертали­ся до своїх маєтків польські пани;

•  гетьман брав на себе зобов'язання розірвати союз із татарами і без поль­ського короля не вести ніяких закордонних переговорів;

•  гетьман мав присягнути польському королю;

•  усю старшину й полковників затверджував  король;

•  проголошувалася амністія для всіх учасників національно-визвольного повстання.

Завдання

1.    Визначте причини, які спонукали Богдана Хмельницького піти на підписання у 1651 р. Білоцерківського мирного договору.

2.    Якими були умови цього договору?

3.    Відшукайте на карті території Української козацької держави за Бі­лоцерківським мирним договором.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота з таблицею

Укажіть положення, які стосувалися Зборівського, а які — Білоцер­ківського договорів. Порівняйте ці два документи. Визначте їхнє зна­чення.

Зборівський договір	Білоцерківський договір

1. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

2. Територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною.

3. На Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і по­верталися до своїх маєтків польські пани.

4. Розміщувати свої війська на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств польський уряд не мав права.

5. Гетьман мав присягнути польському королю.

6. Державні посади могли обіймати тільки православні.

7. Усю козацьку старшину й полковників козацької держави затверджував польський король.

8. Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.

9. Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч.

10. Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повер­нутися по своїх домівках.

11. Проголошувалася амністія польського короля на всіх учасників повстання.

         12. Гетьман брав на себе зобов'язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.    Опрацювати відповідний параграф підручника.

2.    Виконати завдання в групах.

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ

Перемоги селянсько-козацького війська Б. Хмельницького заклала початок національному відродженню України. Але подальші події перешкодили здійсненню козацької мрії – мати свою незалежну державу. Ми не повинні забувати про це і повсякчас пам’ятати, що внутрішні чвари та міжусобиці завжди призводять до втрати незалежності.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати 17 параграф підручника.

2. Продовжити складання таблиці “Основні битви та події Національно-визвольної війни”.

3.  Дати письмову оцінку Зборівському миру.

Конспект уроку на тему:

Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652–1653 рр.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння; на прикладах героїчної боротьби українського народу виховувати в учнів національно-патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні події: Батозька битва, Молдавські походи, Жванецька облога.

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстраціями.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр., давати їм історичну оцінку;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час війни, місця найголовніших битв;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• називати основні битви часів Національно-визвольної війни;

• порівнювати їх наслідки та значення;

• аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з картою, джерелами інформації, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Повідомлення теми та мети уроку.

 ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Евристична бесіда.

1. Охарактеризуйте політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави.

2. Яку внутрішню політику провадив Гетьманський уряд?

Робота з таблицею

Основні напрямки економічної та соціальної політики Гетьманського уряду

Ліквідація землеволодінь польських магнатів, шляхти й католицької церкви. Ліквідація фільварково-панщинної системи господарювання і кріпацтва. Триває формування козацької, селянської та державної власності на землю. Змінюється соціальна структура суспільства. Провідну роль став відігравати козацький стан. Влада та основні багатства зосереджуються в руках козацької старшини, яка формується із представників різних верств населення. Проголошення особистої свободи селян та міщан. Усунення національно-релігійного гніту українського населення

Завдання.

1. Пригадайте умови Білоцерківського договору.

2. Які зміни у політичному становищі Української держави він передбачав?

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Білоцерківський договір завдав тяжкого удару по Українській державі та інтересам козацтва. В Україні розпочалися антигетьманські виступи, а також масові переселення селян і козаків на територію Російської держави. Богдан Хмельницький розумів, що виконання умов Білоцерківского договору підштовхує козацьку Україну до прірви. Гетьман почав енергійно готуватися до відновлення війни з Річчю Посполитою.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Велике патріотичне піднесення охопило всю Україну.

У травні 1652 р. українська армія і загони татар підійшли до урочища Батіг (у теперішній Вінницькій обл.) на Поділлі, біля якого табором стояло військо поляків. План Б. Хмельницького був розрахований на те, щоб оточити й ударити по табору противника одночасно з різних сторін.

Дидактична гра “Чиста дошка”.

Робота в групах

З допомогою джерел інформації учні повинні розглянути основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1652–1653 рр. і дати їм історичну оцінку.

Протягом виконання завдання організовується також робота з картою.

1-а група. Битва під Батогом.

Документ 1. Із “Літопису Самійла Величка” про битву під Батогом.

“...Війська козацькі й татарські переправилися через Буг, і тільки-но світло прогнало нічний морок і розвиднілося,  – Хмельницький з усією силою, вирубaвши першу семитисячну, що стояла вище Ладижина, польську сторожу, вдарив неждано на все коронне військо, що безпечно спочивало собі в обозі. Це військо, перш ніж змогло виладнатися й дати відсіч, мусило пощербитися від козацької зброї на кільканадцять тисяч, але поляки зуміли отямитися й вигнали Хмельницького зі свого обозу, а тоді почали на нього міцно налягати... Та, ніби сильний дощ із хмари чи вихор у пустелі, несподівано сипнув з-за Батога 40-тисячними своїми ордами Карач-мурза. Він поглинув увесь лядський обоз, за винятком восьми піхотних підрозділів, які замкнулися в одному куті понад самим Бугом. Поляки, озирнувшись, побачили, що на них котиться несподівана ординська сила. Вони впали від того у відчай і розпач і... кинулися назустріч Карач-мурзі, прагнучи пробитися крізь татар до свого... обозу. Але відбити його не змогли..., почали кидатися в Буг.

Гетьман Калиновський метався туди-сюди з голою шаблею, як шалений, він круто кричав, спиняючи своє військо, щоб не тікало й не стрибало в Буг... Однак вже нічого не міг порадити і вдіяти... і грізно наказав... піхотним підрозділам, що врятувалися від ординської шаблі..., густо стріляти й палити на військо, що тікає в Буг. Це тим більше було на руку Хмельницькому й Карач-мурзі, вони якнайпотужніше всією своєю силою вдарили на поляків..., розірвавши їх на багато частин, погнали порізно, добиваючи голими шаблюками”. (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків: ВГ “Основа”, 2004. – С. 115–116).

Документ. М. Аркас про битву під Батогом.

“Поляки кинулися тікати назад. Калиновський, бачачи, що військо зовсім не хоче слухати його, а навіть хоче самого його віддати татарам або Хмельницькому, повернув гармату на своїх і почав стріляти на тих, що тікали. Тут враз зайнялася скирти сіна, що стояли серед табору польського; переполох зробився ще більший, а тут ще з-за гори виткнулися козаки. Страшенна січ почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося в річці — кілька сотень тільки врятувалося; самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко”. (Козацькі ватажки та гетьмани України. – Львів, 1991.  – С. 69).

Завдання.

1.Складіть розповідь про битву під Батогом, використовуючи дані історичні джерела.

2.Які результати й наслідки мала ця битва?

3.Чи можна стверджувати, що перемога козацького війська під Батогом була відплатою за поразку під Берестечком? Відповідь обґрунтуйте.

Учитель.

Отже, внаслідок Батозької битви майже всю територію України було визволено з-під польського ярма. Білоцерківський договір втратив свою чинність. Б. Хмельницький розумів, що для того, щоб остаточно розбити Річ Посполиту й досягти її цілковитої ізоляції, потрібно мати надійних союзників. Насамперед, він звертає увагу на придунайські країни — Валахію, Трансільванію, Молдову.

         Ще влітку 1648 р. Гетьман удавався до спроб схилити молдовського господаря Василя Лупула до встановлення добросусідських відносин із Гетьманщиною. Проте польський уряд також планував використати Молдову у своїй боротьбі проти козаків. Аби завадити цьому, Б. Хмельницький почав готувати воєнний похід на Молдову, у якому також брав участь кримський хан Іслам-Гірей III.

2-а група. Молдавські походи Богдана Хмельницького.

Документ 3. Із листа Б. Хмельницького М. Калиновському (1652 р.)

“Не хочу таїти від вашої милості, що зухвалий мій син Тиміш зібрав кілька тисяч війська для того, щоби змусити до шлюбу за дружину дочку молдавського господаря. Застерігаю вас, вашу милість, аби ви відступили з військом до польського кордону і звільнили волоське прикордоння, яке займаєте; син мій за характером запальний і на вашій особі може зробити першу пробу свого воєнного щастя”.

(Власов В. Історія України: Навчальний посібник. –  Київ: Вид-во А.С.К., 2000. –  С. 125).

Примітка: М.Калиновський був не тільки головнокомандувачем польського війська, а ще й суперником Тимоша Хмельницького у домаганні руки Розанди.

Документ 4. М. Аркас про нові походи українського війська в Молдавію.

“На весну 1653 року Тимошевого тестя Лупула скинув з господарства його міністр Степан Жирний, піднявши повстання. Тиміш пішов у Молдавію, щоб зарятувати свого тестя, але у бойовищу під Сучавою його поранено з гармати у ногу, і він од того скоро вмер. Тіло його повезли козаки на Україну, у Чигирин. Сумно дзвонили дзвони та стріляли гармати та рушниці, стрічаючи гетьманського сина та проводжаючи його до могили”. (Козацькі ватажки та гетьмани України. –  Львів, 1991. – С. 70).

Завдання

1. Використовуючи дані документи, визначте, з якою метою здійснювалися військові походи до Молдавії та які вони мали наслідки.

2. Як ви вважаєте, з якою метою Хмельницький написав листа Калиновському? Як Калиновський відреагував на цей лист? Зробіть логічне припущення, як події розвивалися далі.

Учитель. Воєнні дії тривали також і на території України. Перемога під Батогом не означала швидкого завершення війни проти Польщі. Від лютого 1653 р. польські загони постійно здійснювали спустошливі набіги на українські території. А восени 1653 р. польський король із 40-тисячною армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти –  до Кам’янця-Подільського й отаборився під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу.

3-я група. Жванецька облога.

 Документ 5. Із “Літопису Самійла Величка” про облогу Жванця.

 “Король намірився піти просто з-під Жванця на Україну, щоб добити Хмельницького й кінчити війну з козаками. Але той королівський намір несподівано довелося змінити, коли неподалік Бара начебто з’явився хан із ордами. ...Вони захопили цілу польську хоругву, що безпечно виїхала з обозу за харчами. Від цього в польськім таборі зародився несподівано жах. Поляки старанно почали під Жванцем укріплювати й докінчувати незавершені біля обозу окопи й вали. ...Король поклав стояти незрушно там-таки, під Жванцем. Так він прогайнував декілька тижнів, аж поки... у війську не почалося невдоволення, що вони голодні й холодні і даремно гинуть у полі й окопах. Король мусив годувати військо зі своєї кишені і чекав на тому місці певніших звісток про ворога. ...Поляки стали нарікати на короля увіч, що той даремно живе надією зберегтися, коли протягом минулої зими, весни, літа і в теперішню осінь... тримає військо в окопах. З таким невдоволенням багато хто з поляків... почали вперто й нишком роз’їжджатися до своїх домівок.

Тим часом, порадившись із Хмельницьким, хан поставив обов’язково піти на польське військо вальним наступом, знаючи напевне, що число їхнє значно зменшилося проти літнього числа; одні вимерли з холоду і голоду, інші повтікали з обозу, а решта так підохляли, що ледве жили й валилися од вітру. Коли поляки довідалися про це, їх пойняв великий відчай за своє життя. Вони постановили обов’язково скінчити тодішню війну, уклавши трактат”. (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. –  Харків, 2004. – С. 117–118).

Завдання.

1. Як відбувалася Жванецька облога 1653 р.?

2. Які вона мала результати?

Самостійна робота.

Учні записують всі основні події Національно-визвольної війни 1651–1653 рр., що розглядалися на уроці, у хронологічну таблицю, яку вони розпочали на минулих уроках. А далі за допомогою підручника з’ясовують внутрішнє й зовнішньополітичне становище Української держави у 1653 р.

Завдання.

1. Охарактеризуйте міжнародне й внутрішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.

2. Що змушувало Б. Хмельницького вести переговори про протекцію з іншими країнами?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Складання узагальнюючої таблиці

Становище козацької держави наприкінці 1653 р.

• Загибель людей в результаті п’яти років війни та епідемій чуми та холери. • Спустошення території України внаслідок тривалих військових дій з поляками, польських каральних походів, пограбування татарами. • Занепад сільського господарства. • Зростання невдоволення населення. • Погіршення міжнародного становища Української держави

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель перевіряє результати участі та роботи учнів у дидактичній грі “Чиста дошка”. Підводить підсумки уроку. 

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 18 підручника.

2. Повторити з курсу всесвітньої історії матеріал про реформаційні та контрреформаційні рухи в Європі та їхні наслідки.

Конспект уроку на тему:

Утворення Української козацької держави – Гетьманщини

Мета: показати процес створення Української гетьманської держави та її роль в організації та перебігу національно-визвольної боротьби проти польського поневолення; дати уявлення учням про особливості політичного, соціального та адміністративно-територіального устрою Гетьманщини, її фінансову систему, судочинство;

ознайомити з основними напрямками внутрішньої та зовнішньої політики держави; формувати вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, хронологічно-просторову компетенцію учнів, вміння проводити історичні паралелі;

розвивати критичне мислення; виховувати інтерес до історії, культуру мовлення, повагу до історичного минулого, почуття гідності та патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття: Козацька держава, Генеральна Рада, старшинська рада, Рада при гетьмані, Генеральна військова канцелярія, полк, сотня, курінь, клейноди.

Історичні діячі: брати Іван та Данило Виговські, Мартин Небаба, Антон Жданович.

Обладнання: ПК та мультимедійний проектор (для перегляду створеної мультимедійної хрестоматії); роздруковані документальні матеріали; картографічний матеріал (Атлас з історії України (XVI – др. пол. ХVІІІ ст.); ілюстрації до теми; маркери.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

- показувати на карті територію Гетьманщини та держав-сусідів, столицю козацької держави – місто Чигирин;

- виділяти основні елементи адміністративного устрою (полк – сотня – курінь);

-  характеризувати особливості політичного та соціально-економічного устрою новоутвореної держави;

- визначати основні напрями зовнішньої політики;

- висловлювати власне ставлення щодо особливостей політики Української козацької держави.

Епіграф:

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту славу.

Євгенія Лещук

ХІД УРОКУ

І. ОГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання та перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Заповнити пропуски в таблиці.

Дата	Подія	Керівники	Результат
22 січня 1648 р.
	Зустріч у Бахчисараї
		С. Потоцький
			Перемога козацького війська
11–13 вересня 1648 р.
	Облога Львова
			Укладення тимчасового перемир’я
		М. Кричевський
1 липня–12 серпня  1649 р.
			Утворення Гетьманської держави

Робота триває 5 хв. Закінчується взаємоперевіркою (учні обмінюються листочками та виставляють бали).

Для загальної перевірки на мультимедійний екран виводять заповнену таблицю.

Робота зі схемою за методом дидактичної гри “Асоціативний кущ”.

СХЕМА 1

1. Про яку подію йдеться ?

2. Чи правильно відображено зв’язки в діаграмі?

3. Які зміни в схемі потрібно зробити?

СХЕМА 2

• Укажіть наслідки події, яку відображає схема.

Дидактична гра “Викресли зайве”.

Учні, розглядаючи схему, повинні викреслити «зайвих» політиків, залишивши тільки сподвижників Богдана Хмельницького.

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель. Держава є основним знаряддям політичної влади, завдяки якому відбувається управління суспільством, захист його внутрішніх і зовнішніх інтересів. Після укладення Люблінської унії українські землі потрапили під владу Речі Посполитої. В українських землях було запроваджено новий адміністративно-територіальний поділ, сформовано органи влади польської держави. Цей адміністративний апарат мав захищати інтереси польської шляхти та магнатів в Україні. Це було виняткове історичне явище, коли існує цілий народ зі своєю соціальною структурою, який внаслідок історичних обставин не зміг створити власної держави.

Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Проблемне завдання

Чим зумовлені особливості Української козацької держави? Які вони? Чи потрібно було створити інший тип державності?

Бесіда.

1. Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

2. Назвіть полки реєстрового козацтва.

3. Укажіть особливості політичного та військового устрою Війська Запорозького.

4. Які події відображено на картині М.Івасюка “В’їзд Б.Хмельницького до Києва”? (Перегляд картини через мультимедійний проектор).

Учитель. Із розгортанням Національно-визвольної війни починається ство-рення української держави, яка спиралась на інші, відмінні від польських поряд-ки. Офіційне утворення Гетьманщини зафіксовано умовами Зборівського миру.

Ігровий метод “Коментатор”.

Учні згадують основні умови Зборівського миру, самостійно озвучуючи анімацію (мультимедійна хрестоматія), і згодом коментують слова Ф.Джеджалія: “Майте для себе Польщу, а Україна нам, козакам, належить”.

Групова ігрова робота.

Учитель пропонує розділитися на три групи й опрацювати заплановані на попередньому уроці питання.

1-ша група. Організація державної влади

1. Назва держави, столиця, клейноди.

2. Територія, державні кордони.

3. Форма державного правління.

2-га група. Адміністративно-територіальний устрій.

1. Адміністративно-територіальний одиниці

2. Українська армія.

3. Фінансова система, судочинство.

3-тя група. Зовнішня та внутрішня політика Гетьманщини.

1. Економічна та соціальна політика.

2. Дипломатична діяльність держави.

Учні працюють з текстом підручника (Струкевич О., Романюк І., Пірус Т. Історія України: підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закладів –  К.: Грамота, 2008. – С.126–132), картою атласу (с. 7) і додатковим документальним матеріа-лом, користуються мультимедійною хрестоматією.

ЗВІТ ГРУП.    1-ша група демонструє заповнену таблицю.

Назва держави	Гетьманщина або Військо Запорозьке (площа близько 200 тис. км2, населення близько 3 млн осіб)
Столиця	Чигирин
Клейноди	• булава – відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі; • бунчук – відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного; • корогва – військова відзнака, зберігалася у хорунжого; • печатка – зберігалася у генерального судді; • литаври – військові клейноди довбиша
Форма держав-ного правління	республіка
Кордони	“козацька лінія”

2-га група показує на карті територію Гетьманщини, яку вони демонструють через мультимедійний проектор, і пояснюють особливості адміністративно-тери-торіального устрою, наводять приклади документальних свідчень (див. додаток).

Учні групи надають класу коротку довідку про українське військо, фінанси, судочинство.

Збройні сили Війська Запорозького.

1. Армія налічувала понад 100 тис. вояків.

2. Організована за полково-сотенним територіальним принципом.

3. Військо складалося з представників різних верств населення. Більшість становили покозачене селянство та міщани.

4. Ядро армії – реєстрове й запорозьке козацтво.

5. Матеріальне забезпечення, бойова підготовка здійснювалася за традиціями Війська Запорозького.

6. Основа козацьких війська – піхота.

7. З ініціативи гетьмана значну увагу приділяли козацькій кінноті.

8. До діючої армії увійшли також підрозділи розвідки, фортифікаційної та прикордонної служб, загони варти.

Фінансова система.

1. Грошовими справами в козацькій державі безпосередньо керував Богдан Хмельницький.

2. Джерела доходів – земля, сільськогосподарські промисли (млини, броварні) і плата за їх оренду, торгівля, загальні податки (одиниця оподаткування – двір).

3. Грошові знаки – польські монети, московські й турецькі гроші. Наприкінці 1649 р. розпочалося карбування державної монети; щоправда, тих монет не знайдено.

Судочинство.

1. Власна система судочинства: Генеральний суд, полкові і сотенні суди.

2. Найвища судова установа – Генеральний військовий суд при гетьманові.

3. Суди на місцях очолювали особисто полковники або сотники.

4. Козацьким судам підлягали не тільки козаки, а й міщани і селяни.

5. Джерела права: Зборівська угода (1649), звичаєве козацьке право, магдебурзьке право в містах, правові норми також врегульовувались універсалами, які видавав гетьман.

6. Церковні суди, чинність яких поширювалася на справи духовенства.

3-тя група надає коротку довідку про соціально-економічну політику держави.

Зміни в соціально-економічному житті.

1. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво.

2. Формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

3. Відбулися зміни в соціальній структурі суспільства.

4. Провідну роль у житті суспільства відігравав козацький стан.

5. Особиста свобода абсолютної більшості селян і міщан, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану.

Зовнішня політика.

1. Події в Україні іноземні держави, сприйняли не однаково:

1) Австрія, Іспанія, Південна Німеччина – ворожо.

2) Венеція, Англія, Голландія, Швеція, князівства – висловлювали неприхований інтерес, співчуття.

3) Швеція надавала допомогу.

4) Московія, Валахія, Молдова – підтримка на словах, не поспішали.

5) Кримське ханство – союзник Хмельницького.

6) Туреччина – угода 1649 р., українські купці отримали право вільно плавати, безмитної торгівлі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Дидактична гра “Знайди  помилку”.

На визволених козаками землях було скасовано польський адміністративний устрій. Замість полків створювали воєводства зі своїм територіальним поділом. 1654 р. всю територію Гетьманщини було поділено на 18 полків. Кожен полк очолював полковник, що зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку.

Територія полку поділялася на 10 – 20 сотень. Сотні, як і полки, різнилися площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали обозні.

Українськими містами, що мали брюссельське право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин), керували бюргери на чолі з війтами.

Дидактична гра «Закодовані назви»

Прізвища діячів		Місця битв
1 6 2 1 2 1	Небаба	6 2 4 5 7 1 8	Корсунь
2 2 4 7 1	Богун	3 2 7 7 3 2 3	Пилявці
1 6 3 1 5	Нечай	1 2 2 4 3 3	Зборів
3 1 3 7 2 1 5 8 6 2 5	Чаплинський	2 1 6 3 4	Батіг
6 1 7 2 1 2 3 5 8 6 2 5	Калиновський	1 2 1 4 1 8	Збараж
3 2 6 2 2 8 6 2 5	Потоцький	7 2 4 3	Лоїв
6 7 4 1 5 -2 6 5	Тугай-бей	2 6 4 6 5 6 6 3 6 2	Берестечко
3 5 7 1 8 - 4 3 4 6 5	Іслам-Гірей	1 1 8 2 5 6 7	Замостя
1 8 6 7 8 1 2 2 8 6 2 5	Хмельницький	7 8 3 3 3	Львів
3 2 4 1 6 3 6 2 8 6 2 5	Вишневецький	8 2 3 6 1 3 2 5 2	Жовті Води

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано, і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли.

Дидактична гра “Коло думок”.

Учні висловлюють свої думки щодо проблемного запитання.

Поміркуйте, чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: “У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси”? Відповідь обґрунтуйте.

Потім учні, використовуючи ігровий метод “Мішень”, проводять рефлексію, називаючи досягнення уроку, відмічаючи на роздрукованій мішені бали своїх досягнень на уроці.

Наприкінці заняття вчитель підбиває підсумки уроку та дає інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

VІ.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати текст § 19, дати усні відповіді на запитання до параграфу.

2. Записати в історичний словник нові поняття.

Конспект уроку на тему:

Українська гетьманська держава в системі міжнародних відносин

Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню полі­тику Української козацької держави — Гетьманщини; розвивати в учнів уміння здобувати історичну інформацію в процесігри, аналізувати й сис­тематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Основні поняття: Гетьманщина, держава, козаки, міжнародна політика, дипломатична служба.

Обладнання: карта “Українська козацька держава у 1648–1653 рр.”, картки з документами та ілюстраціями.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

•   характеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Ук­раїнської гетьманської держави;

•      визначати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;

•      визначати місце та значення мирних козацьких угод із польським урядом;

•      характеризувати відносини української держави із Кримським хан­ством, Молдовою, Москвою;

•      розвинути вміння здобувати історичну інформацію в процесі гри, аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Привітання та перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Дидактична гра “Чи знаєте ви …"

1. Коли і за яких обставин на українських землях постала Українська гетьманська держава.

2. Яку ще іншу назву має ця держава? Чому?

3. Яким був її політичний та адміністративно-територіальний устрій?

4. Які зміни відбулися в соціально-економічному житті українців в ре­зультаті утворення Гетьманщини?

5. З якими державами та з якою метою проводив переговори Б. Хмель­ницький на початку Національно-визвольної війни? Якими були їх наслідки?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Як ми бачимо, зовнішньополітична діяльність Б. Хмель­ницького переслідувала мету — забезпечити найбільш сприятливі вмо-ви для ведення військових дій, а також не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею. Як відомо, Б. Хмельницький насамперед на­лагодив зв’язки з Кримським ханством. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною. Він обмінюється з Портою – урядом Ос­манської імперії, посольствами, заявляє про готовність прийняти про­текторат султана (1651), прагне заручитися його підтримкою.

Іншим об’єктом зовнішньої політики Української держави була Молдова. Гетьман підтримував взаємини з правителями Трансільванії і Валахії, прагнув налагодити контакти з Венеціанською республікою та Бранденбургом. Відомо, що до Б. Хмельницького написав листа навіть керівник англійської буржуазної революції Олівер Кромвель.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картою

Завдання

1.    Покажіть на карті територію Української гетьманської держави.

2. Як вона змінювалася впродовж 1649–1653 рр.?

3. Покажіть на карті держави, які були сусідами Гетьманщини та держави з якими Богдан Хмельницький мав відносини на початку війни.

4. Висловіть припущення, як європейські держави сприйняли факт появи на карті нової держави – Гетьманщини.

Учитель. Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу. Особливо світ сколихнув факт утворення Ук­раїнської гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйня­ли неоднаково. їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержав­ними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями.

Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контр-реформаційні рухи. У зв'язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.

Завдання

1.    Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.

2.    Якими були причини і наслідки Реформації в ряді європейських країн?

3. Якими були причини і наслідки Контрреформації?

4. Поясніть поняття католицька, православна і протестантська церкви.

     Рольова гра

Учні в класі поділяються на три групи. Кожна із груп буде представ­ляти країни певного табору:

-перша група – католицького,

-друга – пра­вославного,

-третя – протестантського.

Удома вони повторили із курсу всесвітньої історії матеріал про реформаційні та контрреформаційні ру­хи в Європі та їх наслідки.

Зараз на уроці вони повинні пригадати, які з держав можуть належати до кожного табору, розкрити їхню роль на між­народній арені та виконати випереджальне завдання проте, як ці країни могли поставитися до новоутвореної Української гетьманської держави.

Учням дозволяється також користуватися матеріалом підручника. Із кожною групою учитель проводить евристичну бесіду, в ході якої учні повинні викласти у загальних рисах позицію свого табору. Після висту­пу кожної групи робиться узагальнюючий висновок.

Запитання групам для евристичної бесіди

1.    Які держави належать до вашого табору?

2.    Чому саме ці держави?

3.    Покажіть їх на карті.

4.    Кого із держав підтримуєте ви — Річ Посполиту чи Українську дер­жаву? Чому? 1 як саме?

1-а група

Католицькі держави.

Орієнтовні відповіді учнів.

До нашого табору належать такі держави: Австрія, Іспанія, Франція, князівства Німеччини, Венеційська республіка.

Австрія, Іспанія, Франція. Ми підтримуємо в цій боротьбі Річ Посполиту, оскільки вона, так само, як і ми, є католицькою державою, й вороже ставимося до визвольної боротьби українського народу, оскіль­ки Українська держава є православною. Але через складне внутрішнє ста­новище ми не можемо підтримати Польщу збройним виступом, тому на­ша допомога виявлялася насамперед у дипломатичній підтримці.

Німеччина. У наших князівствах ставлення до боротьби ук­раїнського народу проти Речі Посполитої є неоднозначним: у католиць­ких князівствах – ворожим, у протестантських – поміркованим. Однак у наших землях не підтримували й Польщу, сподіваючись скористатися з її послаблення для піднесення Пруссії.

Венеційська республіка. А ми, незважаючи нате, що наша держава є католицькою і розташована поряд із серцем католицької цер­кви – Римом, підтримуємо Україну в її боротьбі проти Польщі, оскіль­ки ми вбачаємо в українському козацтві свого союзника у війні проти Туреччини. У 1650 р. в Україну навіть прибуло посольство Альберто Віміни з метою укладення угоди про антитурецький союз Венеції та Ук­раїни. І хоча згоди досягнуто не було, адже Україна не могла вести війну і проти Польщі, і проти Туреччини одночасно, дружні відносини між нашими державами не припинялися.

2-а група                                                                ,

Протестантські держави.

Орієнтовні відповіді учнів.

До нашого табору належать Англія, Гол­ландія, Швеція і князівства Північної Німеччини. Ми спостерігаємо за подіями в Україні з неприхованим інтересом. Ми співчуваємо україн­ському народові і бажаємо йому перемоги над Польщею, бо із ослаблен­ням Речі Посполитої ослабне і весь католицький табір.

Англія. Ми цілковито підтримуємо Українську державу. Олівер Кромвель навіть убачає у Національно-визвольній війні українського народу прояв загальноєвропейської боротьби проти Контрреформації і своїми діями відволікає католицькі держави від реальної допомоги Речі Посполитій.

Швеція. Ми також підтримуємо українську державу, бо маємо при цьому й свої інтереси — ми зацікавлені в ослабленні Польщі й не проти приєднати до своїх володінь її землі. Ми навіть готові розпочати війну проти Речі Посполитої.  Богдан Хмельницький також, зі свого боку, прагне установити дипломатичні відносини зі шведським королем та отримати від нього допомогу. Такі відносини між двома державами були встановлені у 1650 р. й продовжуються надалі.

Голландія. Ми підтримуємо український народ в боротьбі не тільки проти Речі Посполитої, а й проти католицької церкви, оскільки наша держава пройшла такий самий шлях в боротьбі за національне і релігійне визволення.

3-я група

Православні держави

Орієнтовні відповіді учнів.

До нашого табору належать такі держави й князівства: Московська держава, Трансільванія, Валахія, Молдова. Ми всі загалом підтримали боротьбу українського народу. Уряд Хмель­ницького вже установив і постійно підтримує контакти з болгарами, греками, сербами.

Православна церква, зокрема усі чотири православні пат­ріархи (константинопольський, александрійський, антіохійський, єру­салимський) благословили Б. Хмельницького на переможну війну. Нам дуже вигідна перемога України, оскільки вона принесе не тільки ослаб­лення католицького табору й посилення православного, але й згодом можна буде очікувати допомоги України в боротьбі з Османською імпе­рією. Представник константинопольського патріарха привіз україн­ському гетьманові меч, освячений на Гробі Господнім. Двоє патріархів безпосередньо побували в Україні, сподіваючись отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини.

Валахія, Молдова, Тран с і л ь в а н і я. Наше ставлення до На­ціонально-визвольної війни українського народу було дещо складні­шим. Наші відносини були то союзницькими, то напруженими. Кожна з нас хоча на словах і підтримувала Хмельницького, проте з безпосеред­ньою допомогою не квапилася, прагнучи використати війну задля влас­них інтересів і зміцнити свої позиції на міжнародній арені.

Московська держава. Наше ставлення було теж неоднознач­ним. Нам не потрібні були сильні сусіди – ні Річ Посполита, ні тим паче Україна, де вже встановилися козацькі порядки. Адже полум'я цієї на­ціонально-визвольної боротьби може перекинутися й на Московію, то­му наш уряд поки що утримується від допомоги у війні. Нашу позицію можна назвати вичікувальною, і ми почнемо діяти тоді, коли якась зі сторін знесилиться.

Завдання

Порівняйте позиції європейських держав щодо Національно-ви­звольної війни українського народу. Зробіть відповідні висновки.

Учитель. Отже, Українська гетьманська держава виникла й розта­шовувалася в регіоні, де в середині XVII ст. домінували великі держа­ви – Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні самостійної й міцної Української держа­ви – це суперечило їхнім політичним намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами.

Головним завданням міжнародної політики молодої Української дер­жави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднанні всіх українських земель. Щоб досягнути цього, українська дипломатія використовувала суперечності між Польщею, Росією і Туреччиною. Б. Хмельницький вів переговори з російським царем, а також з турець­ким султаном про прийняття Україною їхньої протекції.

Український уряд намагався зіпертися на союз із Кримським хан­ством, а також активно шукав союзів з іншими державами.

Виникнення Української держави порушило рівновагу сил у Центрально-Східній Європі. Щоб зберегти себе як незалежну державу, Ук­раїні доводилося проводити гнучку зовнішню політику і шукати союз­ників серед сусідніх та віддалених країн.

Стратегію зовнішньої політики держави визначав гетьман Б. Хмельницький, який був досвідченим політиком і дипломатом. Створена ним дипломатична служба стала важливим інструментом зовнішньополі­тичної діяльності Української держави. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова канцелярія. Вона визначала склад українських дипломатичних посольств, приймала і відправляла чужоземні посольства, аналізувала розвідувальну інформацію, готувала дипломатичні документи.

Велика заслуга в налагодженні ефективної роботи канцелярії нале­жала генеральному писарю Іванові Виговському – здібному адміністра­тору й дипломатові. У державі з’явилася ціла плеяда блискучих дипломатів. Серед них були, зокрема, Силуян Мужиловський, Кіндрат Бурляй, Антон Жданович.

Завдяки добре налагодженій дипломатичній службі Україна активно утверджувалася на міжнародній арені як незалежна держава.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ  Дидактична гра “Правда – неправда”.

1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету –  не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею.

2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті негативно єв­ропейськими монархами.

3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річ­чю Посполитою.

4. Німеччина надала Польщі військову допомогу.

5. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союз­ника у війні проти Туреччини.

6. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією бу­ли встановлені у 1650 р.

7. Усі православні патріархи, крім антіохійського, благословили Хмельницького на переможну війну.

8. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельниць­кого допомогу в боротьбі проти Туреччини.

9. Московська держава тривалий час посідала вичікувальну позицію.

10. Головним завданням міжнародної політики Української держави бу­ло успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об'єднання всіх українських земель.

11. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав геть­ман Б. Хмельницький.

12. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова рада.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Прийом “Незакінчене речення”

Сьогодні на уроці я зрозумів…

Сьогодні на уроці я дізнався про …

Мене дуже зацікавило …

Прийом самооцінювання

Сьогодні я працював (ла) на повну силу/добре/не на повну силу/погано.

Я думаю, що мені можна поставити за урок … балів.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати параграф 20 підручника.

2. Знайти на карті країни, які були сусідами Гетьманщини з якими Б. Хмельницький мав відносини на початку війни.

Конспект уроку на тему:

Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст.

Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів із теми, поглибити, розширити,     конкретизувати     знання     про     діяльність     Богдана Хмельницького.

Розвивати пізнавальну активність учнів, продовжувати формувати вміння й навички працювати з документами та історичними джерелами.

Виховувати почуття національної гордості за свій народ, за його героїчне минуле.

Тип уроку: узагальнення і систематизації знань.

Форма уроку: урок-кінофестиваль.

Обладнання: мультимедійний проектор, комп’ютер, презентації, карта “Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького”.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Учитель: Посміхніться і протягніть один одному руку, а я вам подарую знання.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Сьогодні ми підсумуємо історичний матеріал із теми “Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького у 1648 – 1657 рр.”.

Урок проходитиме у формі кінофестивалю. Клас поділений на 3 групи. Усі мають відповідно свої завдання.

Наші “режисери” працювали над своїми кінострічками. Слово для презентації надаємо їм.

ІІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА УРОКУ

1.     Презентація фільмів “режисерів”.

Фільм 1.

“Богдан Хмельницький: дитинство, юність, зрілість”.

Богдан Хмельницький народився 27 грудня 1595 року у сім'ї чигиринського підстарости Михайла Хмельницького, який мав у власності невеликий хутір Суботів, а мати Богдана Хмельницького була козачкою з Переяслава. Відомою є церква, яку збудував Богдан Хмельницький у Суботові.

Початкову освіту здобув у Суботові у місцевого священика. Потім учився у Чигирині, а згодом батько віддав його на навчання у  єзуїтський колегіум до Львова, де він вивчав граматику, риторику, математику, українську, латинську, польську та інші іноземні мови.

Перед вами будівля Єзуїтського костелу у Львові, де навчався Богдан Хмельницький. На костелі поміщено меморіальну дошку в знак пам’яті про гетьмана.

Богдан Хмельницький був сучасником багатьох селянських та козацьких повстань. Він бачив ту буденну несправедливість, злиденність, знущання та горе, у якому знаходився поневолений український народ.

Після навчання у Львові Хмельницький вступив у чигиринську козацьку сотню, якою командував його батько. Разом з батьком брав участь у багатьох військових походах на Кафу, Акерман, Стамбул, Синоп.

Часто козаки на легких козацьких чайках запливали у пониззя Дніпра, у Чорне море, звідки атакували турецьких та татарських завойовників українських земель.

Перед вами козацька чайка, у якій молодий Богдан Хмельницький разом із козаками пливуть по Дніпру. Подорожі козаків були довготривалими і нерідко приходилося ночувати далеко від дому, навіть на воді, як це показано у фільмі.

Але в 1620 р. в битві під Цецорою козаки зазнали великої поразки від турків. Тоді ж загинув батько Богдана Хмельницького, а Богдан із багатьма козаками потрапив у неволю. Удома на Богдана Хмельницького чекала дружина та діти (сини Тиміш та Юрась, дочка Розанда).

За час відсутності Богдана Хмельницького на його родинний хутір став здійснювати набіги польський шляхтич Чаплинський, який претендував на родовий маєток Хмельницьких і навіть роздобув грамоту короля на його власність.

З турецької неволі Богдана Хмельницького викупили запорозькі козаки. Повернувшись додому, Б.Хмельницький став шукати у польського короля захисту від погромів Чаплинського. Однак це виявилося марним. Тоді Хмельницький став підбурювати козацьку старшину до повстання, за що і був арештований.

Втеча з в’язниці та пошук порятунку від сваволі у грудні 1647 р. привела Хмельницького на Запорoзьку Січ, де його обрали гетьманом. На початку квітня 1648 року Богдан Хмельницький оголошує війну польській шляхті, що стає початком Національно-визвольної війни українського народу.

Фільм 2.

“Національно-визвольна боротьба 1648–1649 рр.”

20 січня 1648 р. Богдан Хмельницький вирішив захопити Січ, на якій знаходилися реєстрові козаки, однак захоплення виявилося невдалим. Тоді 24 січня того ж року Хмельницький захоплює човни та провіант і вже наступного дня оволодів Микитинською Січчю. За відвагу, розум, мужність та справедливість козаки обрали Богдана Хмельницького своїм гетьманом.

Отримавши гетьманську булаву, Богдан Хмельницький став на захист не тільки найбідніших козацьких верств, але й усього українського народу. В той час Січ жила своїми законами, за якими мала б підкорятись волі польського короля. Із Запорізької Січі прогнали найбільш ненависних реєстрових козаків та поляків, оголосили набір війська, яке швидко зросло. Хмельницький добре розумів, те, що протистояти великій польській армії буде дуже важко і йому потрібен союзник. Допомогу погодився надати кримський хан Іслам Гірей. На Січ було вислано військо перекопського мурзи Тугай Бея.

Польський король вирішив розправитись із Хмельницьким і з Польщі відправив військо на придушення повстання козаків. 22 квітня 1648 р., щоб уникнути руйнування та знищення Січі, Богдан Хмельницький з військом вийшов назустріч армії польського короля. На початку травня на побережжі річки Жовті Води відбулася перша битва Хмельницького з поляками, яка поклала початок національно-визвольній війні українського народу. Бій тривав  4–8 травня 1648 р. і закінчився повною перемогою козаків. Незабаром нову перемогу козаки отримали під Корсунем, де розбили 20 тисячну армію великого коронного гетьмана Миколи Потоцького. До кінця липня 1648 року було визволено Лівобережну Україну, а до кінця серпня – Брацлавське, Київське та Подільське воєводства Правобережної України. 11–13 вересня 1648 р. Максим Кривоніс отримав перемогу над 90 тисячною польською армією під Пилявцями, а 26 вересня того ж року розпочалася облога Львова. 5 жовтня 1648 р. Кривоніс захопив Високий замок. Львів був добре укріпленим містом. Отримавши викуп від городян, Кривоніс із військом направився у Замостя. Наступ зимових холодів, хворoб (Кривоніс тоді помер від епідемії чуми) та пропозиції нового польського короля Яна Казимира II прискорили підписання  перемир’я.

Таким чином на початок листопада майже усі українські землі були визволені від польського панування. Однак весною 1649 р. поляки порушили умови перемир’я. Знову розпочалися військові сутички на Волині, Поділлі. Найбільшою серед них виявилася Збаразько-Зборівська військова компанія, яка тривала від 30 червня до 6 серпня 1649 р. на території сучасної Тернопільської області. Але кримський хан врятував польське військо від повного розгрому. Він боявся посилення Хмельницького. 8 серпня 1649 р. було підписано Зборівський мирний договір, який став важливим етапом на шляху розвитку української державності.

Фільм 3.

“Утворення козацької держави”

Творцем Козацької держави вважається Богдан Хмельницький. До наших днів дійшло чимало історичних документів про державу Хмельницького. Наприклад, “Універсал Богдана Хмельницького”. Козацька держава бере свій початок від Запорізької Січі, яка жила за нормами військово-адміністративного устрою і тому вона отримала назву “Військо Запорoзьке”

Було створено законодавчу, виконавчу, судову, фінансову, військову, адміністративну та іншу владу.

Територіально держава Хмельницького поширилася на звільнених від поляків землях України. Так відповідно до умов Зборівського миру 1649 року Козацька держава займала землі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств і могла утримувати 40 тисяч реєстрових козаків. Існував військо-територіальний поділ. Було введено полково-сотенний поділ. На території Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств було організовано 16 полків. На Правобережній Україні – 9 полків, а на Лівобережній – 7. Центром полку обиралося одне із міст, яке давало назву полку. Наприклад, Переяславський полк, Корсунський полк, Брацлавський полк та ін. Кожен полк очолював полковник. Його могли обирати на полковій раді або його міг призначити гетьман. Столицею держави стало місто Чигирин.

Важливою ознакою державності був герб, на якому було зображено озброєного запорізького козака.

Найвищим законодавчим органом стала Генеральна Рада, яку представляла загальна рада всього війська.

Вища виконавча та судова влада належала гетьману. Гетьман був головнокомандувачем збройних сил.

Гетьману підпорядковувався Центральний уряд (Генеральний писар, генеральний суддя, генеральний обозний, генеральний підскарбій, гетьманські ад'ютанти та наказний гетьман). У державі Хмельницького привертає увагу фінансова система. У грошовому обігу знаходилися польські шеляги, російські та турецькі грошові знаки. З 1649 року карбувалася власна монета, яку називали “чех”.

Ознаками влади Гетьмана були клейноди ( з німецької – дорогоцінність). До клейнодів належали знамена, печатки, булави, бунчуки, пірначі та ін. Козаки часто використовували: литаври, барабани, труби та ін.

Для захисту Держави було створено українську-козацьку армію. На озброєнні козаків була різноманітна колюча, рубаюча, ударна та вогнепальна зброя: шаблі, кинджали, пістолі, списи, гармати, порохівниці.

Прошу звернути увагу на те, як козаки носили та використовували зброю (фільм)

Таким чином на політичній карті Європи у середині XVII століття появилася нова, сильна та велика держава, яку створив Богдан Хмельницький.

Фільм 4.

“Українська козацька держава у 1650 – 1657 рр.”

Після Зборівського мирного договору бойові дії на українських землях на короткий період припинилися. У пошуках надійного союзника ще в 1648 р. Хмельницький звернувся з листом до російського царя.

Однак Польща готувалася до нових боїв і наприкінці 1650 року Польський сейм схвалив план наступу на Козацьку державу. Уночі 10 лютого 1651 року польська армія на Волині перейшла державний кордон через річку Случ, розбила українську заставу та захопила містечко Красне.

Далі з боями поляки дійшли до Вінниці, але великих успіхів не здобули. Польський король вирішив дати Б.Хмельницькому генеральну битву. Польський король зібрав 150 тисячну армію. Армія Хмельницького налічувала 100 тисяч чоловік. Хмельницький звернувся за допомогою до кримського хана Іслам Гірея, який надав близько 100 тисяч чоловік.

Битва під Берестечком тривала з 18 до 20 червня 1651 року в межиріччі річок Стир та Пляшівка. У розпалі битви, 20 червня 1651 року Іслам Гірей, який не не хотів поразки польського короля, покинув місце бою. Хмельницький кинувся в погоню за ханом, але хан ув'язнив його.

Українське військо, яке залишилося без гетьмана, зазнало поразки. Це була велика поразка для України, яку закріпив мир 18 вересня 1651 р., укладений у Білій церкві (Білоцерківський мир). За умовами миру Козацька держава обмежувалася лише одним (Київським) воєводством. Державі дозволялося мати лише 20 тисяч реєстрових козаків.

Тоді, крім поразки під Берестечком, козацька армія Хмельницького зазнала поразки від армії литовського князя Януша Радзивілла, якому вдалося захопити та пограбувати Київ. Але у 1651 році козаки завдали удару литовській флотилії на Дніпрі. У 1652 році 22–23 травня отримано перемогу під Батогом.

Унаслідок молдавських походів 1652-1653 рр. Хмельницький добився відновлення влади молдавського господаря Василя Лупула (союзник Хмельницького), але в битві під Сучавою у 1653 р. загинув син Хмельницького Тиміш. Восени 1653 р. козаки отримали велику перемогу під Жванцем.

Перемоги козаків сприяли тому, що наприкінці 1653 р. російський цар Олексій направив Хмельницькому ухвалу Земського собору про прийняття прохання Хмельницького. Саме ця ухвала лягла в основу майбутнього російсько-українського військово-політичного договору.

8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася військова рада, після якої Б.Хмельницький та старшина склала присягу на вірність російському цареві.

У 1654–1655 рр. російські війська спільно з козаками брали участь у боях проти польсько-татарських загарбників. Варто відзначити Охматівську битву у січні 1655 р., битву під Городком 19 вересня 1655 р., битву біля містечка Озерна 12 листопада того ж року.

Однак, у 1656 р. Росія поступово відходить від участі у бойових діях проти поляків. А 24 жовтня 1656 р. без погодження із Хмельницьким російський цар із Польщею у Вільно підписав Віленське перемир’я. І Хмельницький знову залишився без союзника.

Спроби укладення військових договорів із Швецією, Трансільванією та іншими державами не принесли успіхів і 27   липня 1657 року у Чигирині

Б.Хмельницький помер. Він залишив свою державу у складному становищі, яке є відомим в історії як Руїна.

2.Виступи кінокритиків.

Рецензія на фільм перший.

У фільмі про дитинство, юність та зрілість Богдана Хмельницького можна виділити багато позитивних сторін. Перш зав усе, фільм дає наочне сприйняття духу того часу, особливостей розвитку українських земель і, звичайно, передумов тих буремних подій, які увійшли в історію під назвою Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

Варто відзначити, що наш Львів історично є тісно пов’язаний з Богданом Хмельницьким. Перш за все, у Львові Богдан Хмельницький у єзуїтському колегіумі здобував освіту. Зараз споруда єзуїтського костелу знаходиться в центрі Львова. І у фільмі це було відзначено.

Щодо критичних зауважень, то в мене є зауваження відносно дітей Хмельницького. В одному з епізодів показано на знімку Розанду і Тимоша Хмельницьких. Мушу уточнити, що Розанда – це невістка Богдана Хмельницького, а до того – це дочка молдавського господаря Василя Лупула, з яким Богдан Хмельницький мав добросусідські стосунки.

Звичайно карти дають певну просторову уяву про далекі морські військові мандрівки козаків у Кафу, Синоп, Стамбул та інші турецькі та татарські міста-фортеці. Особисто мені з фільму подобався епізод про подорож козаків по Дніпру і не тільки тому, що у нас немає такої великої ріки, але й тому, що фільм значно збагачує уяву про козацьку мужність та відвагу.

Рецензія на фільм другий.

Фільм, що присвячений національно-визвольній війні українського народу 1648–1649 рр., досить добре розкриває загальну уяву про Запорізьку січ та про січове козацьке військо, його повсякденний побут, звичаї, умови проживання, озброєння тощо.

Мені подобався сам процес скликання козацької ради, добре запам'яталися величезні козацькі барабани, дерев'яні будівлі, огорожа з частоколу, напружена боротьба.

У фільмі добре показано епізоди найбільших битв 1648–1649 рр., (Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Зборів), прокоментовано їх наслідки для формування української державності.

Звичайно, жоден автор не в силі пером описати, те, що можна побачити на екрані. І тому епізоди героїчних битв козаків у фільмі справляють надзвичайно велике враження.

З фільму можна дізнатися про озброєння воюючих сторін, про вишукані захисні обладунки польських магнатів, про примітивне озброєння багатьох козаків та багато іншого.

Перемоги козацького війська сприяли створенню Козацької держави.

У фільмі добре показана роль Богдана Хмельницького як народного ватажка.

Із розповіді видно і негативну роль союзника Богдана Хмельницького –кримського хана Іслам-Гірея, який у союзі із Хмельницьким завше шукав вигідну для себе позицію і тому часто ставав зрадником.

В загальному фільм викликає інтерес до нашої історії та заслуговує на значну увагу.

Рецензія на фільм четвертий.

Особливе місце в історії Української козацької держави "Військо Запорізьке" займають 1650-1657 роки.

У той час держава мала чітко визначені території, столицю, створені органи законодавчої, виконавчої, судової влади і навіть армію, яка стояла на захисті завоювань.

Однак, польська шляхта не хотіла погодитися з втратою українських земель. І тому польський Сейм наприкінці 1650 року ухвалив новий план наступу на українські землі. Поляки першими у лютому 1651 року порушили умови Зборівського миру (1649 р.) і розпочали загарбання українських земель. Але, швидку перемогу отримати не вдалося.

Навіть величезна авантюра польського короля Яна II Казимира - битва під Берестечком не зуміла знищити Козацьку державу.

Молодій Українській державі потрібен був надійний союзник. У фільмі це добре зауважено, що Б.Хмельницький ще у 1648 р. звернувся з листом до російського царя Олексія Михайловича. Але російський цар не спішив із відповіддю. Напевно він чекав для себе найкращого часу, коли українські землі можна буде перебрати під свою владу.

І тому Богдан Хмельницький, незважаючи на підступність та зраду кримського хана Іслам Гірея, знову й знову звертався до нього за допомогою.

Перемоги козацького війська під Батогом у 1652 р., під Жванцем 1653 р. не тільки сприяли визволенню українських земель, але й тому, що російський цар наприкінці 1653 р. дав відповідь на прохання Хмельницького.

“Березневі статті” 1654 року лише на короткий період відкрили надії на світле майбутнє.

Цар зрадив Хмельницького. Віленське перемир'я (1656 р.) Росії з Польщею знову наодинці залишило українську державу з ворогом.

У фільмі є багато повчального. Адже саме історія показала справжні наміри завойовників, бо “Iсторія – це вчителька життя”.

3. Бесіда представників "преси" з "учасниками" у формі дидактичної гри “Чи знаєте ви …”

1. Чому війну називають Національно-визвольною?

2. На які основні періоди поділяється Національно-визвольна війна українського народу?

3.     Коли був підписаний Зборівський договір? Які його основні умови?

4.     Коли був підписаний Білоцерківський договір і його умови?

5.    Як називався договір між державою Хмельницького й Росією?

6.    Назвіть причини Національно-визвольної війни.

7.    Які рушійні сили Національно-визвольної війни?

8. Чим подобається вам Богдан Хмельницький?

IV. ПІДСУМКИ УРОКУ.

Прийом “Незакінчене речення”

Сьогодні на уроці я зрозумів…

Сьогодні на уроці я дізнався про …

Мене дуже зацікавило …

Прийом самооцінювання

Сьогодні я працював (ла) на повну силу/добре/не на повну силу/погано.

Я думаю, що мені можна поставити за урок … балів.

Заключне слово учителя.

Таким чином, Національно-визвольна війна сприяла відродженню української держави. На звільненій від польських панів українських землях були створені українські органи влади. Устрій держави був сформований на зразок Запорізької Січі. До участі в розбудові держави було залучено широкі верстви суспільства: козаки, шляхта, міщани, духовенство.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. Режисерам – написати творчу роботу на тему “Якою була б доля України, якби не помер у 1657 році Богдан Хмельницький?”

2. Кінокритикам – “Яким шляхом піде Україна після смерті Богдана Хмельницького?”

3. Учасникам кінофестивалю  – скласти кросворди до теми.

4. Підготуватися до тематичного оцінювання.

Конспект уроку на тему:

Національно-визвольна війна українського народу

середини XVII ст.

Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів з вивчених тем; розвивати навички оцінки історичних подій; сприяти формуванню в учнів історичного мислення.

Тип уроку:   контролю, корекції знань умінь та навичок.

Форма уроку: тематичне оцінювання.

ХІД УРОКУ

І.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Варіант І

 І рівень

1.     Виберіть правильний варіант відповіді.

Резиденцією Б. Хмельницького був Київ:

а) так;                б) ні.

2. Визначте, яка з двох подій відбувалася раніше:

а) Переяславська рада;

б) Березневі статті.

3. Співвіднесіть термін (поняття) та його визначення.

Форма завуальованого панування, яка запроваджується внаслідок нерівноправного договору і характеризується збереженням у залежній країні ознак державності:
а) колонія;

б) автономія;       

в) протекторат.

II рівень

1.Згрупуйте наведені факти, що стосуються біографії Б.  Хмельницького:

а). Брав участь у походах проти Кримського ханства;

б). Брав участь у поході Лжедмитрія на Москву;

в). Брав участь у повстанні під орудою С. Наливайка;

г)        . Помер у Чигирині;

ґ). Був козацьким сотником.

2. Установіть причини й наслідки явища (факту), проаналізувавши цифровий матеріал.

Генеральний писар отримував щорічну платню 1 тис. злотих, генеральний обозний –  400, полковники –  по 300, рядові козаки –  по 30 злотих.

3.Розставте події у хронологічному порядку:

А. Віленське перемир’я;

Б. Битва під Зборовом;     

В. Битва під Батогом;

Г. Березневі статті.

III рівень

1. Установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Національно-визвольна війна —> українсько-московський до­говір.

2. Заповніть таблицю.

УКРАЇНА В РОКИ ГЕТЬМАНУВАННЯ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
Галузь	Підсумки діяльності
Економіка
Розбудова української держави

3. Виберіть твердження, з яким (-ми) ви згодні. Поясніть свій вибір.

Березневі статті передбачали:

а)  воєнний союз України і Росії;

б) васальну залежність України від Росії;

в) автономію України у складі Росії.

IV рівень

1. Як вплинуло укладення Переяславського договору на геополі-
тичну ситуацію в регіоні?

Варіант II

I рівень

1. Виберіть правильний варіант відповіді.

Держава Б. Хмельницького поділялася на воєводства

а) так;                        б) ні.

2. Визначте, яка з двох подій відбулася раніше:

а) битва під Пилявцями;      б) битва під Корсунем.

3. Співвіднесіть термін (поняття) та його визначення.

Вища військова і цивільна адміністрація в Україні у другій половині XVII –XVIII ст.:

а) сотенна старшина;          

б) генеральна старшина;

в) полкова старшина.

II рівень

1. Згрупуйте події національно-визвольної війни за роками:
1648 р. –А,

1649 р. –Б,

1651 р. – В:

1) Зборівський договір;

2) битва під Корсунем;

3) битва під Пилявцями;

    4) битва під Жовтими Водами;
5) Білоцерківський договір;

6) битва під Берестечком.

2. Установіть причини й наслідки явища (факту), проаналізувавши цифровий матеріал.

У результаті битви під Корсунем до рук козаків потрапили 2 командувачі кольсько-шляхетської армії, 80 вельмож, 127 офіцерів, 8 тис. 520 солдатів, 41 гармата.

3. Розставте  наведені нижче історичні події у послідовному хронологічному порядку:

- битва під Пилявцями;

- урочистий в'їзд Б. Хмельницького в Київ;

- битва під Жванцем;

- Білоцерківський договір.

ІІІ рівень

1. Установіть причинно-наслідковий зв’язок.

Польсько-російські відносини —> Віленське перемир’я.

2. Заповніть таблицю.

УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКИЙ ДОГОВІР 1654 р.
Причини укладання
Зміст
Значення

3. Виберіть твердження, з яким (-ми) ви згодні. Поясніть свій вибір.

Боротьба українського народу в середині XVII ст. була:

а) національно-визвольним повстанням;

б) національно-визвольною війною;

в) національно-визвольною революцією.

IV рівень

Простежте еволюцію поглядів Б. Хмельницького на процес державної розбудови в ході Національно-визвольної війни українського народу. Зробіть висновки.

ВИСНОВКИ

Використання у педагогічній практиці вчителя історії ігор та ігрових елементів – це лише один з можливих шляхів здобуття учнями ґрунтовних знань з предмета, реалізації та розвитку своїх можливостей, зростання інтересу до навчальної дисципліни, отримання добрих й високих балів та морального задоволення.

Широке розмаїття ігрових методів дозволяє їх використовувати на будь‑якому етапі уроку. Аналіз сучасної методичної літератури, результати практичної реалізації ігрових методів свідчать, що застосування ігрових методів є важливим та ефективним на етапах актуалізації, систематизації, закріплення та уроці узагальнення.

Ігри не забирають багато часу і сили на підготовку, не вимагають вивчення додаткової літератури, залучають до роботи весь клас, є мобільними і нетривалими. Окрім того, вчитель на уроках в процесі застовування ігрових методів додатково не витрачає час на з’ясування проблемних питань, оскільки завданням ігор є перевірка або закріплення знань, набуття умінь та навичок чи установка (на етапі мотивації) на їх сприйняття.

Вчитель використовує ігрові методи, отримуючи від них очікуваний результат у вигляді створення неформальної атмосфери, підвищеної мотивації, емоційності, інтересу в учнів.

Ігри суттєво урізноманітнюють методику викладання історії та підвищують рівень пізнавального інтересу школярів, дають можливість формувати різні історичні компетентності. Їх можна використовувати під час проведення уроків будь‑яких типів та на різних рівнях пізнавальної діяльності учнів: репродуктивному, реконструктивному, творчому.

Особливе місце в навчальному процесі займає дидактична гра, яка на відміну від звичайної гри, за цільовою ознакою є двоплановою діяльністю. В ній реалізується не лише ігрова, а й педагогічна цілі, де перевага надається останній. Досягнення зазначеного реалізується за рахунок розширення меж використання ігрової методики на уроках історії, зокрема, виходячи на етап вивчення нового матеріалу. Безумовно, цей процес є набагато складнішим та копітким, з іншого боку – цікавим, містким та результативним.

Гармонійне поєднання та залучення в навчальний процес різних чинників має високу потенційну можливість у навчальному процесі, для реалізації якої, перш за все вчителю, а потім і учням необхідно залучити нестандартний погляд, креативність, неабияку фантазію. Ігри, несучи нову інформацію, змушують учнів її аналізувати, узагальнювати, робити висновки тощо.

Під час використанні ігрових методів навіть на етапі вивчення нового матеріалу ми теж отримаємо результат у вигляді захопливого дійства, що активізує психічні процеси його учасників, але до цього додамо потужний розвивальний компонент, що дозволяє вдосконалити учнівське мислення, призводить до міркування, осмислення та самооцінки. Лише дія, під час якої щось відбувається, має конкретний результат, здатна призвести до рефлексії, може бути основою для формування компетентної людини, практичної реалізації його творчого проекту.